Адам Сковородка

Адам Сковородка

Антологія ̶б̶у̶д̶у̶н̶а̶ землетрусу.

adam

Землетрус, курва, став передбачуваним - за моїм двохразовим наблюдєнієм землетрус приходи лиш вночі.

Землетрус, курва, підступний: мало того, шо показує тих, в кого є коти, тий ще палить тих, хто не спить ночами.
Ладно з тими власниками котів - вони сірамно цего не встидаютси.
А вод з тими, шо не спля ночами май стрьомніше. Один землетрус знає, шо їм є в голові - то бюджет під ранок приймуть, то, упасигосподи, крєдіт на тролєйбуси озьмуть. Жах, а не люди.
А опше, землетрус, курва, веселий! Ото прийде вмєсто дідамороза, поскаче... і фсьо - фийсбук забуває про фоточки з карпаратівів, про субсидії, газ і навід про цицьки.

Докладніше

Суд десь на окраїні славної Шипинецкої землі

adam

Діючі особи: 

Прокуратор – молоденький смазлівий пацаньонок, лиш раз в жизні получивший люстрацію.
Адвокатьор - вєчно з бодуна, імпозантний мущщіна з діпломатом і без дружини.
Сікрітарша суда – на лабутенах і з афігєтєльно красними губами, постійно рішає «питання» з адвокатьором.
Звинувачений – пофігу хто, по ходу пйєси мовчить.
Суддя – його єстєствєнно німа (він в нарадчій кімнаті, захворів і іньчя срака-мотика).

В залі суда як завжди (шо літом шо зимов) було холодно. Сволочь-інспєктор благоустрою обіщав вмєсто знятих кондюхів-обігрівачів дати путьовку в теплі края, но, зараза, щей до того всього тупо краном зніс ларьок з лангошами навроти суду.

Прокуратор нєрвно тірібонькає шовковий платочок в кишені, сікрітарша брізгліво дивиси на него і пише вмєсто протокола записочки адвокатьору з циферками. Звинувачений грає з охоронцем в очко на піджопніки. Суддя в свойому кабінєті ліниво доїдає ролл, щедро посипаний білим порошком для зубів з цицьки голої прибиральниці суду.

І тут, внізапно…. Якісь крики знадворю!
«ГЕЇ ІДУТЬ!!! ГАНЬБА!!! НІ НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЛГБТ!!!»

Всі дьорнулиси і втікли з своїх місць через дві сікунди, лиш звинувачений і охоронцем лишилиси… і то, того шо охоронець програв ключ від наручників ще в першій партії, а звинувачений вже вспів його обміняти на голу прибиральницю суда.

«Нушо поробиш», подумав охоронець, хтиво подивившиси на звинуваченого… 
Звинувачений несміливо відкрив очі і афігєв:
- Ну добривечір! – сказала Кріс і зняла з себе форму….

Докладніше

Ліфхак од Адама

adam

(як правильно займатиси сексом)

Я прекрасно понімаю, шо зара всі дивляси отіво ваші интирнети і всьо знають, но почуйте мине – я вам вповім йєк ото робити по канону.

1. Обичьно сексом тра займатиси лиш по великих празниках. Нікогда (чуйте мене!) нікогда не робіть це серед білої днини, бо відітілє захотілоси.

2. Якшо таки наступила ся чорная днина і мусь таки відбути сей процес, почніть з ілімінтарного – підіть посповідайтеси і причащітси.

3. Якшо батюшка вас не спинив і замість тего, шоп відмовити – прідложив поучаствувати, - копайте яму. Поглибше. Так шоп з дна вже було видко зорі.

4. На всякий случай покличьте батюшку з сусіднього села – вдруг таки він одговорить.

5. Віра не помогла? Сміливо йдіть накидати у тую яму гілок з ялиці, бисми не казалоси, шо ви потрапили в рай.

6. Після цего стрибайте самі в яму. Да-да! Імєнно стрибайте – вдруг поломляси ноги чи ребра, чи самий ненужний орган, і ви таки не зможете займатиси сексом.

7. Ну всьо… Ви лежите знизу і нема куди втекти, бо баба удачно запригнула зверху. Терпіть! Ні в якому випадку не мацайте цицьки! (хотя в секті трьохцицьочників кажут шо навпаки тра мняцкати – тіпа так скорше скінчиси).

8. Опісля тего, як жінка, шо лебідка упорхнула в небо, не спішіть підойматиси на світ ясний-божий. Полежіть ще пару днів – вдруг прикопають вашу срамоту.

9. Якшо таки вилізли з ями, обізатєльно першим ділом свою срамоту полийте перекиссю водню і замотайте подорожником.

Нікогда (чуйте мине!) нікогда більше не копайте яму – бо там холодно, мокро і черваки повзають.
Кохання вам і сексу побільчє!

Докладніше

Як я ходив в тіятр

adam

Думка про те, шо мині шос не фатає для повного щистя не давала спати від останнього відвідування філармонії. Шос мучило, крутило і нійяк невідпускало. До екстрасєнса ходив, на ефір стб звонив шоп взяли на передачу про "соромлюси свого тіла", но сірамно було не то.

Когди стало совсєм нєвмоготу і жінка увиділа шо марнію не по днях а по годинах, прідложила вихід з ситуації - отако взяти і сходити в тіятр.
Бгг. Обрадувавси я, і сів за таблєту шоп купити білєти в партер на найближчу виставу.
А фіг там, сказав мені гугль і сайт цілого драматичного, національного тіятру і я почав опйять марніти. Но!

Всевидящє око святого Іво зжалувалоси наді мнов і прийшлоси жінці поїхати маршрутков до фіолєтової женьшіни в касі тіятру. Вона після прєзрітєльного взгляду на питання "порадьте місця покраще" таки змилостивиласи і продала жіланні квиточки на свєто мєльпомєни.
Когди я взнав, шо я таки йду на виставу цілого академічєского тіятру, моментально кинув бити горіхи і начив пуцувати свадєбні мешти. Вот і дурак... Пойняв я пізніше... Луччє б самогонки наварив і взяв з собов у пазусі. 
Ну це я пойняв таки пізніше...

Заказав я карєту за годину до початку вистави. Думаю собі - тако стану перед входом під слупом, закурю дзигарь би всі увиділи мої свєтошні напуцовані мешти.
Потім по феншую підоймуси до амфітеатру в бухвєт, поцьомкаюси з мєснов інтілігєнційов, увижу по їх очах шо тра угостити нє лиш "альонков" і кавов а й коньячком. Ага... Щас...

Курва! Намерзси шо пес під дверями, нійєден фонарь не горів і тьотка післябальзаківського віку у світері з шиншили, йка вмерла свойов смертьов у 58році, нагло крутила дулі і не пускала всередину, бо відітєлі німа чьо шлятиси по коридорах де ступали ноги всіх обох заслужених артистів до першого звоника.

Ну я не гордий - після того як таки зайшов, не здав пальто в гардєроб!
Ну правда на другому поверсі мене перестрів ще один цербер і мені прийшлоси купити програмку за пйєть гривнів.

Ну нічьо, подумав я. Я таки прорвусь до буфєта і нарешті окультурюсь.
На третьому колі пекла, ой! на третьому поверсі, я пойняв нарешті шо такоє нівізьот.
Оказуєси бухвєтчік вже третій день забуфєтив і сигодни опйять не вийшов на роботу.

Піздєц, подумав я, гордо потіючи в пальто і обрічьонно спустивси в гардєроб...

Зато вистава порадувала. Явно було замєтно шо всі актори - і заслужені, і мужского полу і женського, грали! Постійно позираючи на освітітєля з німим питанням "чи обйявивси буфєтчік". 
Я щиро їм співчував і спереживав разом з ними. Укорочена друга дія після антракту явно вказала шо буфєтчік таки не появивси.

З чуйством виконаного долгу і опустушоннов і пошті окультуренов душов я вийшов з тіятру і пішов пити пиво тараньков.

Ходіть в тіятр, любі друзі! Но помніть, шо без бокала німа вокала )

Докладніше

Немає повєсті пєчальнєй, чим повість про Горшок і лайки…

adam

Ви знаєте шо саме головне у товченій барабулі, йку ви гордо перейменували у «картошку пюре»? Найважніше для справжнього смаку братиси товкти барабулю сразу як вона звариласи. І толочити вручну, а не блендарями. 

Колис в дєцтві самим смашним був файно посолений кавалок хліба з зажаренов цибульов і товчена барабуля з тов олійков, шо лишиласи з тої пошті згореної цибулі. 
Ну я щас не про це. Це так… ліффак для молодьожі напурсканої.

В кождому нормальному хазяйстві в селі є Горшок, в йкому варя кашу свиням. Як правило, той Горшок використовуєси роками – за свою жість нормальний, адеватний Горшок вспіває похоронити десь зо триціть-сорок свиней. Ну це в нормального газди. 
В такого Горшка є одна спеціфічєска особливість – він не миєси, бо кашу, йка лишаєси на стінках і дні після варки шкода викидати, просто досипаєси нова крупа і вариси свіжа каша. Якшо є курята – то можуть давати їм подзьобати. Но сірамно Горшок не миєси. Це правило непорушне.
До чого я цю гастрономію розвів тут, спитаєтеси ви…
Так вод. Рішив поумнічати: хочете буте популярним і публічним, неважно де – у фийсбукови чи на сцені чи в сесійній залі, готуйтеси до тего шо будут не тіко лайкати, а й макати в гімняки.
Но єслі ви настоящий Горшок – не одну свиню переживете!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info