Адам Сковородка

Адам Сковородка

Подорожник і дебіли

adam

Когди я був малим, я вірив у подорожник. Того шо вірити в бога забороняли, а вірити в медицину було стрьомно, бо на дохторя вчилиси лиш два з половинов роки, а практику вже здобували на практиці, тобто в рілі-жісті на моєму сусідови, вставляючи йму то щелепу через сраку, то геморой через вухо.

А подорожник точно ніколи не шкодив, декогди навід помагав.

Пройшло купа років, вчергове обравси новий самий луччий і самий продуктивний склад діпутатів і я пойняв, шо теперечки пора начинати знову вірити в подорожник.

Но діпутати з окраїни славної Шипинецкої землі явно не віря ні в чорта, ні в карму, ні в подорожник.

Ну чьо, блін, можна взяти і пожертвувати свойов адекватністю заради власті і мільйонів дєнєх, висмокчуючи з пальця (і не тіко з нього) просто “гєніальні” ідєї розвитку міста з надією, шо то забудеси через пару років?

Ну чьо, блін, бажання мастурбувати незайманов простітутков з трьома цицьками і двома доріжками сніжка між тими цицьками прям в сесійній залі настіко затьмарило і так воспальонний моск діпутатів?

Діпутати, ви би тойво... перед тим як зайти в сесійний зал, плюнули б на листочок подорожника, приліпіли б йго на бубку-вавку (тоїсть лоба)! А ше луччє - йобнулиси б головов об одвірок, шоп аж кровяка цвіркнула.

Гарантую - точно б не пошкодило, бо і так ніхто вже не дивуєси вашим словам і вчинкам, но але вдруг би помогло?!!! га!??

п.с. тіко не надо писати петицію, пліз

Докладніше

Вже другий тиждень бурлить на окраїні славної Шипинецкої землі

adam

Негодні успокоїтиси і бризкаютси слинов противники і захисники парку Реформації. Давайте і я поумнічаю троха.

Це всьо мні нагадує ситуацію з татом, який розвівси і пішов до іньчої жінки. Він постійно відчуває чуйство вини перед залишенов дитинов і намагаєси відкупитиси дорогими подарунками. Так само і в нас: купа років з храмів робили цехи і склади, та шо там – навіть кінотеатри. А вже незалежна влада тоже як той тато – закриває очі на дії церков.

Далеко йти не треба: одна церква на власний розсуд малює собі розовим кольором свій світ і облаштовує парковку на 100 місць, іньчя – будує тувалєт вище дзвіниці. Треті – робля в центрі міста могилку з хрестом. Четверті прям як трамп готові обнести хрестами весь периметр міста. То чьо ще одним ніззя ходити по парку імені процесу створення своєї церкви?

Всьо логічно. Влада відділена від церкви, ага… укази видають то про святкування 500річчя, то про хрещення русі. Так шо нефік сваритиси.

Якшо продовжити логічний ряд, то вангую створення школи при якісь черговій секті (якшо вона ще не створена…), де черговій пастир під виглядом навчання буде розбещувати дітей. І нічьо – і це минеси.. Ну покричать, ну може посадють… но але ж церква буде далі, бо в «сім’ї не без урода».

Спитаєтеси шо робити далі? Ну по любе тра вспіти зареєструвати свою секту віри в три цицьки. Ну як мінімум для того, шоп не було встидко перед людьми. Ну і як максимум для того, шоп оргії ставали цікавішими.

Докладніше

Була суботня звичайна днина...

adam

Була суботня звичайна днина, якесь свєто (вродє Василя хреститиля).
Афанасіч скомандував щи вдосвіта напуцувати мешти і зібратиси до базарю, бо вже тріло від мишей і щурів скінчилоси, а Трюфєль четвертий останнім часом фист почав гидуватиси ловити їх.
Заходячи у вже переповнену маршрутку до калинки, Афанасіч почув в спину «Мой, хлопче, подайси!» і вже психологічно начив готуватиси до «насолоди» від сьогоднішнього дня. Як не дивно, тимчасові попутники не сильно перейнялиси наявністю Трюфєля четвертого і не кричали, як зазвичай, «Чуєш, мо! Унди преш!?» і «Вийді полнастю за двєрь!».
В не фист файно пахнючій маршрутці було щий душно і від відсутності кисню, і Афанасіч і Трюфєль четвертий трохи задрімали. Розбудили їх йкіс крики на весь автобус:
- Водітел, остоновіте, ту на Міра віходя!
- За проїзд передаєм! Ще двоє з Кварцу не передали!!!
- Ти гониш! Мі уже прієхаю! Нам нє нада дальчє уїхать!
- Якщо ще двоє не передадуть за проїзд, висаджу з маршрутки всіх.

В цей момент йкас жінка позабальзаківского віку сказала своїй май молодшій спутниці:
- Пази за сумков, бо гроші витягнуть! По тілівізору показували, шо імєнно так всьо відбуваєси.
- Гіпєйгер з вами усіма! Майте фацу, агій! люди добрі, мені щи согодни кір ницу вікопати тра! Хто там не передав? – возмутивси чоловічок, явно з села, бо торба була повна ще до базарю.
- Кивайтеси трохи з тими грошима! – бабуська твердо пантрила свою і сусідску сумку і гнівно сопіла.
- Чі фачє, чоловічє? – возмутилиси два жителі буковинського євросоюзу - Чінче рубле ла барабане, спуні конкретіка!

Докладніше

Шо хочиси сказати по чесному

adam

1. Смашно і відносно не дорого (Черновіци зі своїми понтами най куря в сторонці).
2. Афігенний вибір віскаря для поціновувачів.
3. Бармени - ідеальні люди, йкі готові підібрати по вашому смаку і вашій кишені луччий напій вашої жисті. І ще професійно вміють вповісти про кожний сорт віскаря.
4. Інтерйєр, музика і атмосфера відповідають назві "віскі-паб"
В опшем, рекомендації од мене 10+.
Зайдіть, коли будете в Станіславі - не пожалієте, гарантую.
П.с. пост проплачений жареними свинячими вушками з фетою і перцем чілі в соєвому соусі. (таки да, поки кращих вух жо пива я не їв!)
https://www.facebook.com/pages/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BA%D1%96-%D0%9F%D0%B0%D0%B1-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9-%D0%9F%D0%B5%D1%81/809802149061156

Паб · Ивано-Франковская область, Ивано-Франковск
Это место посетили 1 289 человек
Докладніше

Був незвично морозний день...

adam

Був незвично морозний день в середині зими. Маленький єврейський хлопчик проснувси ще вдосвіта і поліз до соцмережі іньчого єврейського хлопчика. Він знав, шо сигодни опйять його будуть вітати з днюхов.
Но такої кількості гіфок він навід не очікував.
Кожному-кожному він хотів би поставити палець догори чи хоча б сердечко, але злий прокугатор через суд добивси заборони лайків. І еврейскому хлопчику лишалоси тільки в стопіцотий раз перезавантажувати лєнту і проситиси в друзі від імені ботів, шоп хоть якос пролайкати "найщиріші вітання, які линули в цій ошатній стрічці від самого серця"

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info