Адам Сковородка

Адам Сковородка

Ліфхак од Адама

adam

(як правильно займатиси сексом)

Я прекрасно понімаю, шо зара всі дивляси отіво ваші интирнети і всьо знають, но почуйте мине – я вам вповім йєк ото робити по канону.

1. Обичьно сексом тра займатиси лиш по великих празниках. Нікогда (чуйте мене!) нікогда не робіть це серед білої днини, бо відітілє захотілоси.

2. Якшо таки наступила ся чорная днина і мусь таки відбути сей процес, почніть з ілімінтарного – підіть посповідайтеси і причащітси.

3. Якшо батюшка вас не спинив і замість тего, шоп відмовити – прідложив поучаствувати, - копайте яму. Поглибше. Так шоп з дна вже було видко зорі.

4. На всякий случай покличьте батюшку з сусіднього села – вдруг таки він одговорить.

5. Віра не помогла? Сміливо йдіть накидати у тую яму гілок з ялиці, бисми не казалоси, шо ви потрапили в рай.

6. Після цего стрибайте самі в яму. Да-да! Імєнно стрибайте – вдруг поломляси ноги чи ребра, чи самий ненужний орган, і ви таки не зможете займатиси сексом.

7. Ну всьо… Ви лежите знизу і нема куди втекти, бо баба удачно запригнула зверху. Терпіть! Ні в якому випадку не мацайте цицьки! (хотя в секті трьохцицьочників кажут шо навпаки тра мняцкати – тіпа так скорше скінчиси).

8. Опісля тего, як жінка, шо лебідка упорхнула в небо, не спішіть підойматиси на світ ясний-божий. Полежіть ще пару днів – вдруг прикопають вашу срамоту.

9. Якшо таки вилізли з ями, обізатєльно першим ділом свою срамоту полийте перекиссю водню і замотайте подорожником.

Нікогда (чуйте мине!) нікогда більше не копайте яму – бо там холодно, мокро і черваки повзають.
Кохання вам і сексу побільчє!

Докладніше

Як я ходив в тіятр

adam

Думка про те, шо мині шос не фатає для повного щистя не давала спати від останнього відвідування філармонії. Шос мучило, крутило і нійяк невідпускало. До екстрасєнса ходив, на ефір стб звонив шоп взяли на передачу про "соромлюси свого тіла", но сірамно було не то.

Когди стало совсєм нєвмоготу і жінка увиділа шо марнію не по днях а по годинах, прідложила вихід з ситуації - отако взяти і сходити в тіятр.
Бгг. Обрадувавси я, і сів за таблєту шоп купити білєти в партер на найближчу виставу.
А фіг там, сказав мені гугль і сайт цілого драматичного, національного тіятру і я почав опйять марніти. Но!

Всевидящє око святого Іво зжалувалоси наді мнов і прийшлоси жінці поїхати маршрутков до фіолєтової женьшіни в касі тіятру. Вона після прєзрітєльного взгляду на питання "порадьте місця покраще" таки змилостивиласи і продала жіланні квиточки на свєто мєльпомєни.
Когди я взнав, шо я таки йду на виставу цілого академічєского тіятру, моментально кинув бити горіхи і начив пуцувати свадєбні мешти. Вот і дурак... Пойняв я пізніше... Луччє б самогонки наварив і взяв з собов у пазусі. 
Ну це я пойняв таки пізніше...

Заказав я карєту за годину до початку вистави. Думаю собі - тако стану перед входом під слупом, закурю дзигарь би всі увиділи мої свєтошні напуцовані мешти.
Потім по феншую підоймуси до амфітеатру в бухвєт, поцьомкаюси з мєснов інтілігєнційов, увижу по їх очах шо тра угостити нє лиш "альонков" і кавов а й коньячком. Ага... Щас...

Курва! Намерзси шо пес під дверями, нійєден фонарь не горів і тьотка післябальзаківського віку у світері з шиншили, йка вмерла свойов смертьов у 58році, нагло крутила дулі і не пускала всередину, бо відітєлі німа чьо шлятиси по коридорах де ступали ноги всіх обох заслужених артистів до першого звоника.

Ну я не гордий - після того як таки зайшов, не здав пальто в гардєроб!
Ну правда на другому поверсі мене перестрів ще один цербер і мені прийшлоси купити програмку за пйєть гривнів.

Ну нічьо, подумав я. Я таки прорвусь до буфєта і нарешті окультурюсь.
На третьому колі пекла, ой! на третьому поверсі, я пойняв нарешті шо такоє нівізьот.
Оказуєси бухвєтчік вже третій день забуфєтив і сигодни опйять не вийшов на роботу.

Піздєц, подумав я, гордо потіючи в пальто і обрічьонно спустивси в гардєроб...

Зато вистава порадувала. Явно було замєтно шо всі актори - і заслужені, і мужского полу і женського, грали! Постійно позираючи на освітітєля з німим питанням "чи обйявивси буфєтчік". 
Я щиро їм співчував і спереживав разом з ними. Укорочена друга дія після антракту явно вказала шо буфєтчік таки не появивси.

З чуйством виконаного долгу і опустушоннов і пошті окультуренов душов я вийшов з тіятру і пішов пити пиво тараньков.

Ходіть в тіятр, любі друзі! Но помніть, шо без бокала німа вокала )

Докладніше

Немає повєсті пєчальнєй, чим повість про Горшок і лайки…

adam

Ви знаєте шо саме головне у товченій барабулі, йку ви гордо перейменували у «картошку пюре»? Найважніше для справжнього смаку братиси товкти барабулю сразу як вона звариласи. І толочити вручну, а не блендарями. 

Колис в дєцтві самим смашним був файно посолений кавалок хліба з зажаренов цибульов і товчена барабуля з тов олійков, шо лишиласи з тої пошті згореної цибулі. 
Ну я щас не про це. Це так… ліффак для молодьожі напурсканої.

В кождому нормальному хазяйстві в селі є Горшок, в йкому варя кашу свиням. Як правило, той Горшок використовуєси роками – за свою жість нормальний, адеватний Горшок вспіває похоронити десь зо триціть-сорок свиней. Ну це в нормального газди. 
В такого Горшка є одна спеціфічєска особливість – він не миєси, бо кашу, йка лишаєси на стінках і дні після варки шкода викидати, просто досипаєси нова крупа і вариси свіжа каша. Якшо є курята – то можуть давати їм подзьобати. Но сірамно Горшок не миєси. Це правило непорушне.
До чого я цю гастрономію розвів тут, спитаєтеси ви…
Так вод. Рішив поумнічати: хочете буте популярним і публічним, неважно де – у фийсбукови чи на сцені чи в сесійній залі, готуйтеси до тего шо будут не тіко лайкати, а й макати в гімняки.
Но єслі ви настоящий Горшок – не одну свиню переживете!

Докладніше

Когди навід стінки горняти мають вуха. Політично-вурдалацька трагікомедія на одну дію і дві сцени

adam

Дійові особи.
Вурдалак-митар Михайло – істота, йка періодично перебуває то по одну, то по другу сторону так називаємого політичного житія, політичний «живий мрець». Зари він у політичному потойбіччі, йке про людське око називає декретнов відпустков.
Скоморох Борис – істота, йка завжди на плаву, незалежно од щільності і мокроти води у басейнах Дністра і Прута. Спеціяліст широкого профілю і розмаху вух.
Тінь Батька Оль-Гамлета – істота з минулого, спеціалізуєси на вже архаїчному мітингуванні, в йкому свого часу досєгнув йкихос успіхів. Думає, шо вміє писати. Фист люби бомбони.
Оль-Гамлет – істота криклива і тупа, но нічим не видатна.
Бог.
Сцена перша
За вікном – хлопці і дівчєта, чоловіки й жінки, пару коней і журналісти, іноді чути гул людських голосів, вигуки, сміх. Чепурненька кавйярня на окраїні славної Шипинецкої землі. Столик, стільці, старі фотографії на стіні, двері, вікно. У вікні виднієси Будинок з Левами. За столиком сидя і сьорбають каву з горнєт вурдалак-митар Михайло і скоморох Борис. Одне горнє зайве, кава з него парує.
Скоморох Борис (упевнено і всезнаюче). Та то ж прогалини в закооооні!
Вурдалак-митар Михайло (злодійкувато). Но а йяк же ш кримінальна відповідальність?
Гримаючи дверима і зачіпаючи по дорозі стільці, аби вони гуркотіли і всі вчули, з’являєси Тінь Батька Оль-Гамлета.
Тінь Батька Оль-Гамлета (голосно, любуючиси собов в центрі самим же спричиненої загальної уваги). Слава борцям, шо за волю стояли!
Присутні вітають його радісними вигуками: «Здоров був, козаче» і т.п.
Тінь Батька Оль-Гамлета (шумно всідаючиси до присутніх за стіл, відхлептує паруючої кави). Здоров-то здоров, а от з охоронов мого здоровля в нашому краї йкос слабо.
Скоморох Борис (упевнено і всезнаюче). Так і є. От ми коли революцію робили…
Тінь Батька Оль-Гамлета (грубо перериває). Знаєм, як ви бомбони в революцію крали - тоннами, а мені лиш пару кілограмів дісталоси. Скінчилиси ті солодкі часи. Нова революція потрібна. Ниньки з больниць можна бомбони мішками діставати.
Скоморох Борис (нашорошивши вуха). Так-так, ми готові. Тим більше, що Оль-Гамлет може нам помогти!
Вурдалак-митар Михайло (тихо і розважливо). Запросто, це навіть легше, ніж хрестиком вишивати. Головний лікар обласної лікарні вже такий старий, що фраза «Акела промахнувси» просто висит у повітрі. І потім лиш сказати «фас»…
Скоморох Борис (задоволено прядучи вухами). І скоро у ЗМІ зйявиси багааато інформації про недоліки в роботі цего Акели.
Усі задоволено схвально гудуть і підморгують одне одному.
Скоморох Борис (упевнено і всезнаюче). Але Оль-Гамлету треба бути обачнішим у висловлюваннях. Ти ж батько, вгомони нащадка.
Тінь Батька Оль-Гамлета (злісно). Та казав уже: сядь і не висовуйси! Шоп тебе опше нігде не було чутно. Але ж молоде, зелене, запальне… (розпливаєси у щасливій усмішці, за мить опановує себе і знов стає серйозним). Мусимо це зробити самі.
Скоморох Борис (впевнено і всезнаюче). Самі.
Вурдалак-митар Михайло (тихо). Тільки самі.
Загальний шум, з якого лиш раз по раз вихоплюються вигуки: «Самі», «Натиснути», «Ревізор», «Мунтян», «Борець порішає», «Скоро вибори».
Скоморох Борис (впевнено і всезнаюче, тим часом підсипає Тіні Батька Оль-Гамлета отруту в каву). Точно! На цему і порішали!
Тінь Батька Оль-Гамлета сьорбає кави, яка вже не парує, а димить.
Сцена друга
Відбуваєси в паралельній реальності. Ті ж, там же, але у вікно зазирає Оль-Гамлет і помічає, що Тінь Батька Оль-Гамлета, йка вдудлила отруєної кави, все менше подібна до людини, а все більше перетворюєси на Тінь. Хоч і замурзану бомбонами).
Оль-Гамлет (вриваючиси у двері, по дорозі поправляючи розсунуті татом стільці). To be, or not to be!
Мстить за Тінь свого Батька: умертвляє Скомороха Бориса шляхом відкручування вух. Вурдалака-митаря не чіпає, но він тоже дуже боїтси.
Скоморох Борис (голосно і налякано). Ай! Ай!
Вурдалак-митар Михайло (тихо і налякано). Ай! Ай!
Оль-Гамлет (брезгливо відкидаючи відірвані вуха). Мат-тері його черепиця… (набирає театрального вигляду) О Жекіє! В своїй молитві, німфо, згадай мої гріхи…
Далі відбуваються спецефекти. Сцена віддаляєси від глядача, кавйярня перетворюєси на малесенький іграшковий будиночок, відвідувачі – на маленьких ляльок всередині кав’ярні. З’являється усміхнений Бог у формі полковника СБУ, бере в долоню будиночок-кавйярню з його вмістом, дивиси всередину і гомерично регоче.
Завіса
Докладніше

Шерлок Холмс і доктор Ватсон

adam

Йяк і в будь-йому порєдному місті, в Черновіцах є свій пляж. Зі своїми спасатєлямі, корчами і стрілянинов. Йкий не який, но таки є.

Останні теплі деньки Шерлок Холмс і доктор Ватсон лежали на пляжі і їли ложками кабачкову ікру.
- Холмсе, ви чуєте!? Десь стріляють! – Ватсон, як нормальна іщейка дьорнувси лівим оком.
- Мій любий Ватсоне, поки німа трупа, а луччє двох – ми не маєм шо розслідувати. – філозофськи одповів Шерлок.
- Холмсе, ану прислухайтеси – ліс вагонами тибрять! – у Ватсона почало дьоргатиси щей ліве вухо.
- Мій любий Ватсоне, по документах везуть дрова… щий мвф хоче шоп відмінили мораторій. – облизавши ложку від ікри, Холмс сумно подививси на дно пустої банки.
- Холмсе, Холмсе!!!! Там ляшко міньйон задекларував – біжимо вила на ікспіртізу озьмем! – дрожащим лівим палцем Ватсон тикав в екран планшета.
- Мій любий Ватсоне, ляшко не один – вони всі там в шоколаді, а нас лиш двоє – на всіх нас не стане, будем ікспіртізи до третього пришестя проводити. – ліниво перевернувшиси на пузо, шоп загорала спина, Холмс почав похрапувати.
- О Боже, Холмсе!... Іво Бобула в мережі назвали геєм… - пошті в паралізованому состоянії побліднівший Ватсон упав в обморок.
В дві секунди Холмс перебравси в костюм дедпула і копнув непритомного Ватсона:
- Єдіть вашу за ліву ногу, мій любий Ватсоне! Найшли коли лежати! Ану бігом кличте місіс Хадсон з води – біжимо відновлювати справедливість!

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info