Мыкола Джеря

Мыкола Джеря

Сижу вчора в суді. Жду слухання справи...

md

Пєріодічєскі, в корідор виходять помошникі судєй і громогласно питають, чи з'явились сторони по справам:
- Іванов до Петрова про алімєнти?
- Є.
- Петренко до Хоменка про наслєдство?
- Є.
Начинаю дрімать і раптом сквозь сон чую:
- Монтеккі до Капулєтті про розірвання шлюбу?, - питає помошнік судді, - Нема?
- Нема, - кажу.
- А будуть? - діловито перепитує помошнік.
- Не знаю, - кажу, - їх батькі вроді тоже шукають.
- А, - каже помошнік.
Страшна вєшч професійна дєформація. Чується вже шопопало.

Докладніше

В дєцтві філософсько-релігійна...

md

В дєцтві філософсько-релігійна сторона різдва особо нікого не заботила. Нас осліпляла ісключітєльно жажда наживи. Однако, колядувать я не любив через тєхнологіческу сложность процеса і низьку економічєску еффектівність - нада собрать кворум персонажей, вивчить довгу і вітієвату колядку, дєньгі ділить на всіх. Паралєльно рухалась церковна группіровка на чолі з батюшкою і конкуріровать з нею було сложно. Настоящі акули капіталізму ждали засіваніє на олдскульний новий год. І тут уже діяв принцип "бі квік ор йди додому". Сплошна вигода - стішок короткій, можна ходить самому і ні з кім не ділитись, в ітогє, колічєство хат, які можна було качественно обібрать суттєво увелічівалось. Сусіди давали зразу основну масу капіталізації. Дальше зерно нада було расходувать економно і під утро ти вже на краю села засівав тупо якімись сємєчками. Да, засівать я опредєльонно любив.

Докладніше

Ровно місяць назад до мене у друззя...

md

Ровно місяць назад до мене у друззя напросилась Автостанція Київ. Да, ми тепер дружим. Хотя, по началу, я ожидав од такої дружби самого нехарошого. Напрімєр, попиткі добавить мене в разниє богомєрзкіє группи тіпа "Нумо, автобуси!", або "Пірятін навсєгда", або навязчивої спроби впарить мені білєтік до Бояркі. Ні, нічого подобного. Більш того, Автостанція даже лайкнула пару мої постів, хоча, од коментаріїв воздержалась. Вопшем, будущєє вже тут. І покі Ілон Маск учить свої машини їздить без водітєля, у нас автостанції вже дружать з людьми. До речі, я на всякій случай Автостанцію з різдвом поздравив, бо хоть і іскуственний інтєлєкт, а може оказацця православним.

Докладніше

Читаю січас книжку

md

Читаю січас книжку про діалогі і рассуждєнія мєжду Девідом Бомом (ужаснєйший квантовий фізік) і Крішнамурті (індійській філософ).
І, значить, Бом такій каже:
- От, значить, разум і сознаніє єто может бить одно і то ж, а може і нє. Пьос його зна.
А Крішнамурті такій:
- Да.
Бом знову:
- Сущеє є одним і тєм же, но безосноватєльно діскредітіроване чєловєком.
Крішнамурті (невозмутімо):
- Да.
Бом дальше:
- Голографічєска модель разума соотвєтствує міфологічєскій ідєї Брахмана.
Крішнамурті:
- Да.
І отак всю книжку. Той шось розказує, а той "да" і всьо.
Вопшем, береш ізвєсну і страшно умну людину, всь время йому піддакуєш, а потом тупо випускаєш книжку "Бєсєди Стівєна Хокінга і Мыколи Джері про адронний колайдер" (видавництво "Веселка"). Профіт, ізвєсность, Нобелівська премія. Всьо.

Докладніше

ДУРАКІ, ЗБРОЯ І СВІЖИЙ ТРУП

md

(гражданська позіция Мыколи Джері з приводу суспільного срачу, викладена у формі паучітєльнєшей історії).

Був у мене знайомий. Звали його Коля Мєксіканєц. Коля був тіпічний пролєтарій - грамоти не знав, ніде не працював (і особо не стремився) і мєчтав все отнять і поділить. Врем'я, Ніколай проводив лігко і непринуждьонно - лежав на ставочку, дудлив півко за мамкіну зарплату і вопше жив красіво і удівітєльно.
Но одноно разу Ніколай возжелав імєть пістолєт. Ну, це і понятно вполнє - пролєтарій без нагана говно, а не пролєтарій. Якімось чудом Ніколай оформив собі законно газовий шпалєр, але для солідності зарядив його різіновими патронами. Ну шоб навєрняка.
У перший же день владєнія оружієм Ніколай вспомнив всіх, хто його обіжав і вобше всіх, хто косо дивився у його сторону хотя би раз. Пістолєт у кармані нашептував Ніколаю, шо дє лохі должни буть наказани негайно і шо ймовірно, щас всі обідчики сидять у мєсному кабаку. Коля нашов таку думку слушною, провірив патрони і посунув у сторону пітєйного завєдєнія.
По прибуттю в бар Коля вияснив, шо значна частина його обідчиків такі точно у кабаку і бєзпєчно грають у більярд.
Процес мєсті Коля начав банальним:
- Єй, лахі, ану сюда!
Лахі здивовано глянули на Колю і подумали, шо мабуть у Колі висока тємпєратура. Ніхто і ухом не повів.
"Ах так!" - раздосадовано подумав Коля:"Січас ви у мене попляшете".
Не придумавши нічого луччого, Ніколай рвучко підскочив до бліжайшого обідчика, достав пістолєт, направив йому у око (sic!) і нажав на спуск.
Коля даже до сіх пор не поняв, як йому тоді повезло. Пістолєт із-за осєчкі не вистрілив.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info