Ruslan Gorovyi

Ruslan Gorovyi

Жив у Конотопі на Успенсько-Троїцький...

gorovyi

Жив у Конотопі на Успенсько-Троїцький Руслан. Як і всі в військових містечках змалечку хотів стать льотчиком. Мав даже книжку авіація капіталістичних стран з контурами усіх їхніх літаків а свої знав так вопще. І клеїв моделі пластмасові повсякчас. Тих літачків за дитинство зібралося більше сотні так шо по суботах чи не весь день тратив як пилюку з них витирав. А потім в п'ятнадцять пішов в військкомат на приписне, а йому сказали, шо льотчиком він не буде через здоров'я. Так він виніс всі свої літачки на двір даже Конкорд і ту-144, поставив коробку і дивився як малі діти їх розтягують. А потім витер сльозу, вкрав у батька цигарок взяв гітару і пішов як всі нормальні хлопці по дівках.

#КонотопЗемляЛегенд

Докладніше

Був оце на "Батьківських годинах"...

gorovyi

Був оце на "Батьківських годинах" у Ірина Коваль. Говорили про дитинство, юність, дітей, любов... ну хто з вас захоче - послухаєте.

Но зараз про цікаву штуку. Попередньо Іра попросила назвати пісні які я слухаю і дала можливість трохи розповісти про них... тож трохи подіджеїв... ггг отож 6:20 про #ОтВінта, 20:38 #Скрябін, 30:18 #БезОбмежень, 40:30 #Антитіла .

І да... з гаджетів запис не послухаєте. Тільки з компа. Казав і кажу шо могли б вже адаптувати радіво під інет, а не так собі... Но хто мене слухає?

На Годину музики до студії Батьківських завітає людина з характером! Він не боїться висловлювати свою думку, іноді навіть різко, він пише не вигадані історії та любить життя. Він автор і керівник проекту "Служба розшуку дітей", письменник, волонтер, Заслужений журналіст України, режисер короткометра...
SCHEDULE.NRCU.GOV.UA

 

Докладніше

Ну шо, "Укропи Донбасу" вийшли на великий екран

gorovyi

У Франції. В Тулузі. В справжньому кінотеатрі. маю подякувати Олександр Єфімов за спеціально зроблену копію під умови кінотеатру. Цього разу мета показу фільму - охоплення не україномовної, а саме місцевої авдиторії, бо ж про нашу війну забувають.

Це перший раз, коли все робиться по науці. Коли французи прийдуть в кіно як звикли - зорієнтувавшись по афішах і за власні гроші. Ціна білетів символічна, лишень би погодився кінотеатр, а от вплив на французів, як на мене, важко переоцінити. Ну і книжки мої будуть там для наших, якщо хто захоче і буде попереднє замовлення. От вже все шо з книжок зберем, то можна й на допомогу пустить. Одним словом кіно живе. Є ще дуже цікаввий проект з ним. Но то пізніше.

 

Докладніше

Жив у Конотопі в Порту в пятієтажках...

gorovyi

Жив у Конотопі в Порту в пятієтажках Ромка з мамкою. І конєшно в них як і у всіх в Конотопі був город. Но далеченько був, аж за лісопосадкою, в бік Вирівки. Ну посадили вони там все шо обично садять, а потім мамка Ромку туди за продуктами засилала на вєліку бо пішки довго. І ото саме поспіли помідори. І через день вибирать треба, тож мамка Ромку посилала. А в нього ж гульки на умі. То він вєлік сховає в кущах, швиденько в кар'єрі на ближніх городах чужих набере помідорів з кожного потроху шоб не замєтно і гулять. А ввечері ту сумку додому тіпа ось навибирав. Ну і нормально все було, аж одного дня бачимо мамка Ромку рушником по подвір'ї в пятіетажці ганяє. А воно сусіди по городу прийшли й кажуть шо ж ви ото так город запустили шо бадилля по плечі і помідори всі чисто погнили? Ну поганяла Ромку мамка та й вибачила. Своя ж кровинка. А він потім все одное на агронома пішов вчитьця.

#КонотопЗемляЛегенд

 

Докладніше

Подвійні стандарти це просто

gorovyi

Це коли біля церкви ти кажеш куму, що купив оце собі вишиванку за дві триста, і жінці теж справив за дві, і діткам по тищі з гаком, но цього тижні на армію вже не дасиш бо «минулого тиижні ти з пацанами по «стро рубльов» вже давали».

Це коли з кінця літа дві тисячі чотирнадцятого і всю осінь до зими ти їздив в Чехію з платіжними карточками махлювати на курсі і будував поки є бабло хату в горбах, а тепер постиш свічки за загиблими під Іловайськом і клянеш владу яка «вбиває луччіх синів»

Це коли ти з’їбнув від повістки бо ж «двоє діток та й воювати я не понімаю за шо», а тепер просиш на свята зібрать подарунки дітям загиблих.

В час війни всі процеси пришвидшуються, а почуття загострюються. Доводимться робити вибір. Іноді неприємний. Цей пост – пояснення чому деякі «друзі», які колись займали значну частину мого життя відійшли на задній план, або й взагалі пішли нахуй. Я можу сприйняти майже будь-яку життєву позицію… Но позицію, а не подвійні стандарти.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info