Ruslan Gorovyi

Ruslan Gorovyi

Ми дружили порівняно недовго

gorovyi

Десь трохи більше двох років. Та зійшлися з перших секунд знайомства. Два дурносміха і емоційних фонтана то як могло бути ще? Вже за п'ять хвилин перебування в твоєму гаражі я зі словами "це моє" забрав дві пляшки твого кльового самогона який Саня Кононов прозвав "біксєноновкою"... Потім були волонтерські поїздки. Я дуже радий, що ти назавжди лишився, хоч і зовсім трошки в "Укропах Донбасу". Ми зустрічалися з тобою не часто, Но завжди феєрично. Твоя днюха в гаражах і зустріч на пляжі в Кемері і досі в мене перед очима. Я встиг подарувати тобі деякі свої книжки, однак не встиг останню. Та мабуть і не варто. Ти не встиг дійти до цього віку, пішов вічно молодим. Я вирішив написати це сьогодні, Льош, коли ще не знаю чому і як так сталося, що тебе більше немає. Спи, чоловіче. Твоє серце як і посмішка великі і чисті як небо. І Кстаті добре, шо я про це тобі казав. Хоч і п'яним, но щиро.

Фото Ruslan Gorovyi.
Докладніше

Колись в Конотопі на Деповській жив дід Василь...

gorovyi

Самогонщик. Причому затятий такий шо ще в совку гнав і під час перебудови даже судили його за це. Но він це діло дуже любив і не кинув. Робив в основном для своїх, рідко коли по знайомству продавав, но дідів самогон знали й цінували. Так от після того як судили ти Василь вже вдома не гнав. З ранньої весни по пізню осінь брав бідони з бражкою ставив у коляску свого МТ і їхав кудись в ліс де тихо й спокійно пару днів відпочивав і виганяв свій напій. Взимку не їздив, робив перерву бо холоду дуже не любив. І ото як навесні починає Василь ладнать бідони в мотоцикла то баби на вулиці вже між собою торочать шо значить раз дід Василь по самогон поїхав значить точно весна, назад вороття немає, час коври виносить вибивать.

Докладніше

Колись в Конотопі на метеостанції шо біля...

gorovyi

Колись в Конотопі на метеостанції шо біля трампарка працював Толік. Містечко ж військове було, то зрання і воякам, особливо летунам метеосводка нада, та й залізниця чимала й вопщє. В саме розвал совка, всі діла, воровство пішло повальне. І почали злодюги у Толіка градусніки красти. Були там в нього прилади і температуру ґрунту мірять і повітря. Вопщім як пішли слухи шо ртуть дорога так і почалися проблеми бо градусники чималі. А Толік охотнік вопщє був і вирішив рішить вопрос раз і назавжди, поставив капкан. Замаскував за всіма правилами, цепкою припнув до стійки де один з градусників був. Ну і шо? Вночі ор, Толік за дрина й туда, а там наркоман вокзальський в капкані. Так влупило шо ледь ногу не віттяло, кровіща, всі діла. Вопщім було шуєхєру, Толіка даже в міліцію возили тіпа перевищив повноваження. Но так нічого й не було. Правда наркомани довго опасалися на метеостанцію ходить.

Докладніше

Жив в Конотопі на Лісового Валік...

gorovyi

У вісімдесятих коли з рембази вертольотчики ті шо літали за бугор тільки перші відікі привозили, поміняв батьківську Волгу на один такий і на десять касет до нього. Батько як дізнався то так лаявся шо аж з дому вигнав. Но Валік все одно відкрив відєосалон в порту в офіцерському клубі і по рублю кіно крутив. Понятно шо віддавав шось офіцерам шо клубом керували, бандітам ще. Но все одно вже за рік відкрив ще салони і на Воронцова і в Бахмачі даже, а потім вопщє став багатим і в Києв переїхав в депутати подався. А батьку не пробачив. Волгу викупив вже через кілька місяців і пригнав під хату, а більше так і не розмовляв аж до смерті батькової.

Докладніше

Самий малєнькій начальнік це уже вам ого-го…

gorovyi

Оце чудо, (до речі якби воно назвалося, то було б прізвище), під час оформлення ДТП н в Києві на Льва Толстого, вирішило показать хто тут главний. Причому в ситуації, яка абсолютно цього не потребувала.

Чудо вдруг стартонуло в бік камери оператора Магнолії-ТВ зі словами «відійди далі». Так інколи буває, особливо коли все відбувається на дорозі. Нова поліція часто «дбає» шоб журналістів не дай бо не збила інша машина… причому іноді так дбає, шо хоч до рани прикладай такі заботліві… Не дай бо шось знімуть "не те шо нада".

Далі між чудом і журналістом відбувся приблизно такий діалог.
- Нашо далі? Ми на тротуарі, нашому життю нічого не загрожує, працюємо
- Далі працюйте.
- Не хочемо далі, хочемо тут. Журналіст сам вирішує яким чином і де збирати матеріал.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info