Ruslan Gorovyi

Ruslan Gorovyi

Казка на ніч

gorovyi

- Ти який як ти є. Ти не можеш бути іншим фізично, - Соня притиснулася до Андрія збоку і гладила його по руці, - те, який ти зараз, ти більше ніж просто твій досвід, твій багаж життя. Більше за те, що ти назбирав в свій мішок.

- Але я не гордий деякими речами. Навіть багатьма. І я б не хотів тягти цей вантаж.
Андрій обійняв жінку, пристснувся до неї і відчув, як вона дрібно затремтіла в його обіймах.
- О-ох, - швидше видохнула, аніж зойкнула Соня, - добре, що я не маю більше розбирати тарганів в твоїй голові.
- Так, - посміхнувся Андрій, - ти як кохана потрібніша мені більше ніж як не психолог.
- Ну власне. Тепер я відповідаю не за тарганів, а за метеликів.
Він поцілував її в плече, потім за вухом, Занурився обличчям в волосся. Вона знову тихо зойкнула.
- Ти така співуча. На кожен дотик відповідаєш звуком. Здається я можу писати на твоєму тілі симфонії.
- Це тому, що я не блокую емоції. Я не кам'яний чурбан, як ти, - засміялася Соня.
- А я чурбан?

Докладніше

Якщо ми рідше пишемо...

gorovyi

Якщо ми рідше пишемо, це не означає, що міи сидимо склавши руки. Вільні-UA працюють щодня.

Цей пост - пост подяки. Іра Тетянич вкотре прислала кровні на потреби поранених бійців. В ці хвилина Катя Нечаєва вже їде забирать дещо вкрай необхідне для одного з бюійців. Пізніше буде звіт і чеки. А покишо дяка Ірі і всім іншим, хто щодня допомагає попри "втому" від війни. Бо ж війну не вимкнуть як тєлік чи комп. Невсеремось

Підтримати фронт:
Wilni.org
Картка ПриватБанк
БФ ВІЛЬНІ-ЮА 
5169330507131297
Рахунок Приват Банк
Благодійна Організація «Благодійний Фонд «ВІЛЬНІ–ЮА»
26003052748055
МФО 300711
ЄДРПОУ 39761959
Наші контакти:
Нечаєва-Скорук Катерина 0504445285
Седляр Елена 0672712400
НАШІ АДРЕСИ:
м. Київ, вул.Полковника Потєхіна 3-А
м.Київ, вулЛомоносова 83А (офіс Happy Days) – Катерина Нечаєва-Скорук
Для бажаючих підтримати із США:
Наш волонтер:
Tanya Matsuka Rueb Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Рахунок PayPal:
Tetyana Rueb
tell: (917) 362-4345.

Докладніше

Привіт, Русь...

gorovyi

- Привіт, Русь.
- Привіт.
- Як ти?
- Я то таке, як ти? Призвичаївся до мирного життя?
- Знаєш, ні. Я повертаюся на Донбас.
- ...
- Таке враження, що ти не здивований.
- Я підозрював, що так буде, та не думав, що так скоро. 
- Я не можу.
- Я розумію. А пам'ятаєш як ти чекав дембеля? Як матюкався, шо затримують?
- Я не хочу в ту саму бригаду.
- Думаєш є місця радикально інші? Ніде не буде легко. 
- І шо робить?
- Ну ти ж вже вирішив для себе? Роби. Тут тільки ти можеш вирішувати, я не радник. 
- Там легше. Там все зрозуміло. 
- А хіба ти хотів би жити в світі без напівтонів?
- Тут не напівтони, тут повний пиздець. Купа мутних тіпажів, що заробляють на війні, відвертих зрадників і просто дурників.
- Такі є й там. Просто там в тебе немає часу з ними спілкуватися.
- Значить я слабкий?
- Значить життя в тилу під час війни не твоє.
- Ти вмієш заспокоїти.
- Насправді ти того не потребуєш.
- Але все одно дякую. Сам то як?
- Та все так як і раніше. Ти ж знаєш. Щось буде треба - дзвони.

 
 
Докладніше

Казка на ніч

gorovyi

- Притихли ніби. 

Сергій визирнув з підвалу. Темрява потроху відступала віддаючи простір ранку. Зеленку перед хатою добряче посікло. Рештки бетонного паркану сіріли на фоні малинника біля вїзду. Автоматна тріскотня ще лунала десь правіше і прямо, однак то вже не загроза, головне замовкли міномети і самоходки.
Сергій обійшов хату. Дача, яку хтось з любов'ю зводив, аби на вихідних порпатися в городі та саду, навіть тепер, після кількох попадань, виглядала непогано.
- Моцно будував господар, руки не зі сраки, - сам собі під нос пробурмотів Сергій відкриваючи вентиль на газовому балоні і ставлячи на плитку чайник.
Доки вода закипала він обійшов дачу і оглянув фасад. Цього разу майже нічого не прилетіло. Все пішло над дачою і збоку над садом. Дивно, А здавалося гупнуло пару разів так, що хату точно зачепило. Сергій сів на довгу лавку під навісом біля хати і насипав в кухлик кави. Ще півгодинки і чергування скінчиться, змінить Ромка "Зебра". Чайник запарував. І саме цей момент з хати висунувся Ромка.
- Ну в тебе й нюх, - посміхнувся Сергій, - ніхєра ти не Зебра. Ти, Ромка, собака. Чого підірвався, ще півгодини спав би?
- Та, виспався вже, - посміхнувся Ромка і сів на лавку до Сергія, - все одно вже не засну.
- Дурне спить, дурне сниться?
- Ну такоє. Чого зразу дурне? Катя снилася.

Докладніше

Казка на ніч

gorovyi

Втома. Це слово я все частіше чую, натрапляю на нього в Інтернеті і на телебаченні. Втома, втома і ще раз втома.

Народ втомився від війни, втомився від нової бездіяльної влади, від нової поліції, яка в будь-яку мить здатна шось відчебучить. Він втомився від збірної по футболу, від нестачі грошей і феєрверків. Інколи мені здається, що втома, це друге ім'я нашого народу.

Ми дуже швидко запалюємося. Лише на моїй пам'яті сталася революція на граніті, помаранчова і Майдан. Здавалася встала непереборна сила, яка може знести все на своєму шляху. І ця сила пішла неначе велетенська хвиля на берег і раптом... Втомилася.

Я не маю рецепту як з цим боротися. По факту українці непагані спринтери, але ніякі стайєри. Якшо щось не вдається зробити швидко, до будьте певні, що в переважній більшості це не буде зроблене взагалі. Така вона сувора правда, як на мене.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info