Ruslan Gorovyi

Ruslan Gorovyi

А ви ото в курсі...

gorovyi

А ви ото в курсі шо купа всякіх свят мерчендайзеровських попереду? Дні валентінів, і всякі різні інші коли тре куплять подарунки? Так от: книжка - кращій подарунок.
Можна заказать тицьнувщи в оці літерки: 40 або чому чуваки не святкують
А я в свою чергу вам шосбь напишу чи навіть намалюю на ній. Цьом всіх, гарних всяки вражень.

 
Докладніше

Ходив вчора за дефіцитом

gorovyi

За білетами в Молодий театр на "Гагарін і Барселона"... ледь встиг взять на 5 лютого це при тому, шо це вже буде третій спектакль і на перші два білетів не було вже, а тепер і на цю дату немає. Аншлаг.

Канєшно, скажете, харашо хвастатися в компанії з Жаданом, Кононенко та іншими...бо ж вистава по оповіданням кількох авторів. Но блін, ви ж понімаєте шо це моє вперше? Гарного дня вам. Щоб все задумане збувалося. І да, там ще 21 лютого вистава, тож вперед вМолодий театр

 

Докладніше

Оськільки Катерина Нечаева-скорук попала в бан...

gorovyi

Оськільки Катерина Нечаева-скорук попала в бан, то сьоні рупором буду я. Отже.

Зираємось в чергову поїздку, цього разу вона буде довга та майже по всій лінії фронту. Бійці вже зачекалися а ми вже хочемо скоріше привезти ім все те, що нам вдалося зібрати завдяки Вам. Отже дяка Крикун Ірині за 15 пар теплих чобіт для арти і памперси для хворого бійця Сергія Кушніра, дяка друзям з Чикаго за теплі речі на фронт, також дяка парафії Святої Софії за 350$ на які було закуплено 300 пачок дитячого харчування, дяка Ліцею 227 за кошти 2006грн та смаколики для бійців, дяка Олексію Карбовському до якого ми ідемо грузитися речами і іграшками для діток в Станицю Луганську.
Тож робота кипить, збираємо все до купи, чеакаємо ще посилки з Чикаго які трохи спізнюються і в дорогу, бо там на нас чекають ті люди, завдяки яким ми зараз можемо спати спокійно....

Підтримати фронт:
Wilni.org
Картка ПриватБанк
БО"БФ" ВІЛЬНІ-ЮА "
5169330507131297
Рахунок Приват Банк
Благодійна Організація «Благодійний Фонд «ВІЛЬНІ–ЮА»
26003052748055
МФО 300711
ЄДРПОУ 39761959
Наші контакти:
Нечаєва-Скорук Катерина 0504445285
Сергій Вусик 0688911912
НАШІ АДРЕСИ:
м. Київ, вул.Полковника Потєхіна 3-А
м.Київ, вулЛомоносова 83А (офіс Happy Days) – Катерина Нечаєва-Скорук
Для бажаючих підтримати із США:
Наш волонтер:
Tanya Matsuka Rueb Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Рахунок PayPal:
Tetyana Rueb
tell: (917) 362-4345.

Фото Ruslan Gorovyi.
Фото Ruslan Gorovyi.
Фото Ruslan Gorovyi.

Докладніше

Колись мені пояснювали...

gorovyi

Колись мені пояснювали, що всі пошукові системи реагують на кількість запитів на одну й ту саму тему. Якщо дуже сильно спростити, то це озачає, що коли сидіти і весь час писати в пошуку "нашо мені ключ від холодильника, коли я не курю" то з часом цей запит поступово сформується і буде вилазити іншим як пропозиція щойно вони наберуть слово "Нашо"... до чого це веду. Чим більше ви будете шукати всього українською, тім більше формуватиметься запитів, ти більше система шукатиме пропозицій... тим більше реагуватимуть ті, хто прописує теги українською на своїх сайтах чи бодай де...

Отак і привчається все до рідної мови. З себе починаючи.... І да, мо тут є айтішніки які більше розуміються на цьому, то розкажіть. Це дійсно цікаво. Мо зараз все зовсім не так?

Докладніше

1000 і 1 ніч війни

gorovyi

Оленка лежала на спині натягнувши ковдру аж до підборіддя і дивилася на стелю. Іван притулився до її плеча обхопивши рукою поверх ковдри. 
За вікном падав сніг, вітер хитав ліхтар на розі будинку і той кидав крізь розцяцьковане морозом скло на стелю казкові візерунки.
- Мені страншо, Івасю, - прошепотіла Оленка.
Іван обережно поцілував її в плече. 
- Тобі немає чого боятися. Все добре. 
- Ти не розумієш, - Оленка вивільнила з під ковдри руку і торкнулася руки Івана, - Мені страшно від того, що якби не війна ми б не зустрілися. Навіть не так. Страшно від того, що твоїй появі я маю завдячувати війні... Якби не війна я б і досі жила в Луганську, працювала б в дитсадку. А ти б ремонтував коп'ютери у своїм Києві. 
Обидва замовкли. Деякий час було чути лише шум вітру і скрипінн ліхтаря. Нарешті Іван подав голос.
- Не думай так. Війна війною, а любов любов'ю. Ти ж і далі могла лишитися в Луганську? Могла. Інші ж лишилися. Так і я міг не піти воювати. Но пішов. Тож те, шо ми вдвох не лише через війну. А й через вибір. 
Оленка повернулася до Івана і подгладила його по щоці. 
- Вибір взагалі складна штука, - продовжив той, - коли ми обираємо шось одне, то завжди втрачаємо щось інше. 
- Минуле життя?
- В нашому випадку так.
- Я не шкодую.
- Я теж. 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info