Ruslan Gorovyi

Ruslan Gorovyi

Межу толерантності кожен визначає сам

gorovyi

Так, я радію, що одним довбойобом, який розказував про попіл на Сирійських дітях, стало менше. Якби воно здохло ще до того, як це сказало, мабуть було б ще краще. Політичні пішаки штибу вже тепер мертвого буратіни і печальної кобили з хєровим травленням, відіграють у впливі на маси величезну роль, а отже я не можу не радіти, шо мої ідеологічні вороги йдуть до пекла разом з недовояками мийниками машин.

На фото газета за 21.02.2014 року. Я спеціально попросив друга в москві купити її і передати як нагадування про то хто є їто. В цей день, коли ми тут забирали загиблих з Оранжерейної, в запоребріку вже знали, що буде далі. Не вірите? Погугліть зображення катсапської медалі «за повернення Криму» і подивіться на дати на реверсі. Тож до ватноголових і совкодрочерів прохання не дуже напружувать ануси. Я сам вирушу чи сміятися мені з дохлого ворога.

Фото Ruslan Gorovyi.
 
 
Докладніше

В кулаку білий пластик хрестика...

gorovyi

В кулаку білий пластик хрестика
І в чужій крові старі джинси
Далі кілька днів не захочеться 
ані пити, ані їсти.

Далі кілька днів як сомнамбула
Будеш як механічний солдатик
Щось робити, кудись бігати
Щоб очей лишень не стуляти

Лиш війна, що попереду буде
Зможе вивести із прострації
Так буває, говорять люди, 
Коли бачив народження Нації.

Фото Ruslan Gorovyi.
Докладніше

Колись в Конотопі всі абсолютно...

gorovyi

Колись в Конотопі всі абсолютно їздили влітку на Сейм. Це зараз Єгіпти всякі і Тенрріфи, а тоді в електричку сів, дві зупинки і бігом до річки. Ну і там вже не помню о котрій ввечері була остання електричка якою всі поголовно назад в місто вертали. Ну народу, звісно на платформі ні вздихнуть ні перднуть, а ще й ця скотовозка тільки дві хвилини стоїть. Вобщім як приїжджяла електричка то всі бігом по головах в неї лізли. І отак одного разу в неділю всі вже майже влізли і тут з лісочка на платформу забігає Вадік з Зєлєнчака зі здоровенним рюкзаком за плечима. В одній руці казанок, в іншій палатка. Біжить, хекає, ноги заплітаються. Він в останню мить заскакує в тамбур і одразу за ним зачиняються двері. Він такий весь мокрий від бігу каже тіпа фух, встиг і спирається на двері. А в цей момент вони раз і відчиняються мо машиніст пневматику перевіряв. І Вадік вилітає назовні на платформу, харашо на спині рюкзак, а двері знов зачиняються і електричка рушає. І всі як барани завмерли і ніхто даже стоп-кран не зірвав. Вадік потім довго ображався шо ночував у Лісогубівці.

Докладніше

Жив у Конотопі на Успенсько-Троїцький...

gorovyi

Жив у Конотопі на Успенсько-Троїцький Руслан. Як і всі в військових містечках змалечку хотів стать льотчиком. Мав даже книжку авіація капіталістичних стран з контурами усіх їхніх літаків а свої знав так вопще. І клеїв моделі пластмасові повсякчас. Тих літачків за дитинство зібралося більше сотні так шо по суботах чи не весь день тратив як пилюку з них витирав. А потім в п'ятнадцять пішов в військкомат на приписне, а йому сказали, шо льотчиком він не буде через здоров'я. Так він виніс всі свої літачки на двір даже Конкорд і ту-144, поставив коробку і дивився як малі діти їх розтягують. А потім витер сльозу, вкрав у батька цигарок взяв гітару і пішов як всі нормальні хлопці по дівках.

#КонотопЗемляЛегенд

Докладніше

Був оце на "Батьківських годинах"...

gorovyi

Був оце на "Батьківських годинах" у Ірина Коваль. Говорили про дитинство, юність, дітей, любов... ну хто з вас захоче - послухаєте.

Но зараз про цікаву штуку. Попередньо Іра попросила назвати пісні які я слухаю і дала можливість трохи розповісти про них... тож трохи подіджеїв... ггг отож 6:20 про #ОтВінта, 20:38 #Скрябін, 30:18 #БезОбмежень, 40:30 #Антитіла .

І да... з гаджетів запис не послухаєте. Тільки з компа. Казав і кажу шо могли б вже адаптувати радіво під інет, а не так собі... Но хто мене слухає?

На Годину музики до студії Батьківських завітає людина з характером! Він не боїться висловлювати свою думку, іноді навіть різко, він пише не вигадані історії та любить життя. Він автор і керівник проекту "Служба розшуку дітей", письменник, волонтер, Заслужений журналіст України, режисер короткометра...
SCHEDULE.NRCU.GOV.UA

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info