Уляна Галич

Уляна Галич

СВІЧКА

Ти озирнувся: босоніж свічка снігами біжить.

І. Римарук
.

і не перепливти цього тепла,
цього тривкого океану світла.
я у тобі, як папороть, розквітла
на роздоріжжі святості і зла.

посеред поля, вкритого снігами,
у вовчім лігві поміж вовченят
я виросла пророча, як пергамент.
ці двері хижі – їх не відчиняй.

це тінь води. покрова темних риз.
могила на шляху і скіфська баба.
це дві ворони в кроні баобабу
і два китайці, що збирають рис.

це парність чисел – і рядки між слів.
це там, де нас уже не зупинити,
коли з небес летять метеорити,
а сніг іще на попіл не зітлів.

апокрифічність безуму писання,
коли усе написане – мені.
остання сповідь як любов остання.
це свічка. просто свічка на вікні.

Докладніше

ДІМ

А на землю сніг ліг -

боронити її тепло.
Приховати сліди ніг
тих, кого не було.

В узголів'ї - болиголів.
А у миснику сон-трава.
Якби ти мені не болів, 
то не вірила б що - жива.

Коляд-коляд! - дзвенить сміх.
Білим пухом на білий світ.
То витрушує свій міх
бородатий святий дід.

І напевно в мій дім
понад ранком він зазирне.
І побачить, що ти - в нім.
Та нема - мене.

Докладніше

ПЕРЕДРІЗДВЯНЕ

Відринути усе вторинне 
й уперто прагнути начал.
Якщо існує чорний ринок - 
існує білий капітал.

Це капітал зими і тиші - 
цілком надійний депозит.
Напівгрудневі довгі тижні.
А не літається - повзи

В слизькому місиві зі снігу, 
піску і попелу часів.
Арктична свіжість знавісніло
скувала землю по осі.

Та ми - живі, і що нам Грінвіч, 
й уся можлива довгота.
Коли у яслах юний мрійник
ягнятку шарпає хвоста.

Докладніше

ТИ – Є

б’є копитом об землю крилатий комонь

розвівається місячна грива
я пила живоводу з твоїх долонь –
і була щаслива

я була всеосяжна як твій талан
я була всевидюща як третє око
в цьому світі ведеться – пропав то й пан
це не значить копати глибоко

ця зима наче стрічка що нас обів’є
теплим затишком світлого дому 
ти не можеш не бути ти вічно – є
але про це – нікому

і коли відчиняються двері у двір 
коли сонце навзаході грає
ти мені не переч ти мені повір –
цій землі обернутись раєм

цій планеті летіти крізь пил та час
крізь вертляві орбіти і полігони
нас немає бо ти не писав про нас
як і всі твої епігони

Докладніше

НЕВЗАЄМНІСТЬ

у невзаємності є особлива чарівність – 
це поміжсвіття думок, почуттів і бажань.
це коли десь на небесному дикому хижому рівні
поміж двома пролягає межа.

це о півтретьої ночі не погляд не порух – 
спогад про подих заснути коли не дає.
хто тобі лікар, скажи мені? хто тобі ворог?
хто тобі світлом і пітьмою є?

вічна чужинність у цьому глибокому кредо:
вірити в те, що минуло – а те, що прийде
буде не досить хорошим, не досить дорослим і недо-
будитися деяких сонних людей.

ця невзаємність – це азимут всіх астрономій,
істинна північ яких не відміряна ще.
це коли інших чекають у теплому домі,
де так зворушливо пахне червоним борщем.

це коли хтось відчиняє вікно, і вривається протяг
в спальню, якої у тебе, повір, не було.
ця невзаємність – спізнитись на вранішній потяг.
може – на зло мені. може, на зло.

це коли в парку рум’яні засніжені діти
ліплять снігурку, а в пару їй – сніговика.
це коли майже відсутні причини радіти.
тільки ріка під ногами. розлючена чорна ріка.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info