Уляна Галич

Уляна Галич

#красивеікорисне

вчора у підсумковому випуску ТСН говорили про одяг із секонд-хенду, а також про екзотичне чудо-насіння чіа та кіноа (іспанська шавлія і лобода, відповідно).

якщо до секонду я ставлюся в цілому позитивно, то замість усіх цих супер-фудів волію гречку.
зі шкварками, так.
P.S.
а ще я люблю пиво). темне. і не люблю людей, зациклених на довголітті. як на мене, жити довго і щасливо - це звучить моторошно.

Докладніше

#пекельнийтреш #kill_them_all

Фото Уляны Галич.
Фото Уляны Галич.

"Краса по-українськи", або "хоч би що ви продавали - продавайте секс". Навіть якщо це секс із виразним ухилом у педофілію.

Збиралась написати пост про своє ставлення до вегетаріанства - що у ньому мене приваблює, і що насторожує, - загуглила запит "порося". Хотіла знайти милу картинку, з усміхненою біло-рожевою пичкою, яка б демонструвала, що смерть - це завжди смерть, а довкола нас - так багато няшного .

І - не повірите - натрапила на цілий незвіданий горизонт прекрасного (закреслено) потворного/жахливого/злочинного. Хоча, з іншого боку, у всіх свої уявлення про няшність.
Фото, що нижче - "чудові" карнавальні костюмчики для дівчат віком від 9 до 12, від цікавої творчої майстерні: https://helga-ulm.com.ua/.

Докладніше

ЛЕОПАРДИ

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

ЛЕОПАРДИ

олов’яна ріка – крига така крихка
а на правому березі леопарди в чагарниках 
як великі коти зачаїлись і стиха муркочуть 
і зима не зима і весна ще не 
вітер хмари кудлаті небом кудись жене 
а куди – цього я знати не хочу

тільки світ для всіх – тихо тане сніг 
забагато слів – забагато снів 
подивись навколо – повсюди знаки і віхи 
скрізь зоставлені мітки минущих днів – 
наче символи втраченої утіхи

наче доля сидить навпомацки й дивиться у вікно 
наварила борщу нап’яла леопардове кімоно
вишиває по білому чекає на принца 
і усі слова – то лише канва 
світ поділений навпіл перемножується на два 
а усе що у залишку – зайві принципи

і усьому час і немає нас
або ми – це маленькі синиці в позичених гніздах 
і – зненацька – в міському парку ростуть гриби 
березневі провісники невиплаканої журби 
це коли ніколи не рано
аби не було запізно

 
 
Докладніше

БУЛА

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

БУЛА

риб’ячий жир, солодкий інжир.
вони говорять до тебе: біжи, Лоло, біжи.
долай босоніж цю відстань,
переймай естафету.
лікуй свої рани, читай біблії і корани.
вивчай богослов’я, вчися любити баранину.
будь ким завгодно ‒ тільки не будь поеткою.

будь глибокою річкою, шовковою стрічкою.
піснею, у якій хтось чекає когось під смерічкою.
а хочеш – то будь, як найтемніший вир. 
будь царівною зеленоокою,
що ніколи не знатиме миру і спокою;
світом, який щохвилини розростається вглиб і вшир.

будь особливою ‒ першою травневою зливою.
пам’ятай, що саме робить тебе щасливою.
відгортаючи пасмо волосся з ясного свого чола,
посміхайся.
тремти, як гілля осикове.
ти – маленька жителька Мангетену або Сихова,
невротично весела і трохи зла.

ти маленька комашка – зозулька в руці хлоп’яти.
ніч іде – наступає тобі на п’яти.
вона пахне бабусиним чаєм із чебрецю і м’яти.
…а любов – якщо добре подумати, то була.

 
 
Докладніше

"їде маршрутка, як велика собача будка" (с)

Фото Уляны Галич.

#файнемістотернопіль #багатодумаю

нічо, що в цілому світі громадський транспорт є дотаційним і вимагати його рентабельності - те саме, що вимагати рентабельності, скажімо, у школи? але ж наші перевізники ретельно стежать за курсом гривні й підвищенням мінімалки. їх не проведеш соціальною риторикою.

нічо, що ми всі (ну ок, більшість із нас) платимо податки, і ці фінансові вливання мають якимось чином поліпшувати наш добробут?

нічо, що за свої кревні отримуєш немитий салон, залиті брудом вікна, крізь які годі щось розгледіти, плюс на поворотах потрібно міцно триматись, бо мало що там?

а-а, ну так. і такої зупинки, як "Максима Кривоноса", наприклад, в Тернополі немає. є зупинка "ларьочок із сігарєтами" для водія. хто підбігав ці десять метрів під дощем або мокрим снігом, зрозуміє)).

P.S.
я вже мовчу про те, що інтерактивні табло із розкладом руху маршруток та іншими добрими штуками, як з'явились, так і щезли. нерентабельно, либонь.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info