Дід Свирид

Дід Свирид

Обзор 10 жовтня 2017

did s

Доброго ранку, друзі! Сьогодні і нвс вівторок, 10 жовтня, а це значить, що прогресивне людство відзначає день, який по здравому размишлєнію варто було б оголосити в Україні державним святом. Сьогодні в календарі ООН – День психічного здоров’я.

Серед десятків і сотень наукових визначень того menthal health незмінно присутнє почуття гумору і його сяюча вершина – весела самоіронія. Здатність посміятися над самим собою – неодмінна ознака сильної і самодостатньої людини, поряд з якою комфортно знаходитися навіть неуравновешеним нєврастєнікам. Отже якщо вокруг вас повно всяких псіхів, то скоріше за все ви психічно здорова й повноцінна людина, з чим вас і вітаю. Та щиро бажаю зберігати й розвивати цю цінну рису, через яку вас так люблять вдома й на роботі.

Цього року, кстаті, ООН обрало гаслом сьогоднішнього дня – Психічне здоров’я на робочому місці. Тож весело усміхнімося і придя в хароше настроєніє рішуче натиснемо кнопки офісних кавоварок чи чайників, не забувши поцікавитися у колег, кому ще заварити кавоньки або чаю. Бо для психічного здоров’я вкрай необхідно регулярно балувати себе чимось вкусніньким. Вже балуєтеся? Ну я ж кажу – здорові, правильні люди. Тоді час приступити до огляду тєкущих собитій.

Докладніше

Щодо завтрашнього Марафону...

did s

Щодо завтрашнього Марафону в Києві маю дещо сказати. Здебільшого це стосується киян, які справедливо (або не дуже справедливо), обурюються через перекриття вулиць у нашій столиці.

Так, проведення Марафонів завжди вносить у життя мешканців міст, де вони проводяться, певний дискомфорт. Але читаючи тут у фейсбуці пости невдоволених і коментарі до них, в мене чесно кажучи очі на лоба лізуть – на їх переконання Київ буде мало що не повністю паралізований, життя зупиниться, почнеться апокаліпсис, а винуваті в усьому оті придурки-бігуни, чорт би їх усіх побрав.

Ось, наприклад, один хороший чоловік (дійсно хороший, інші його пости я із задоволенням регулярно читаю), в обуренні дійшов до того, що запропонував перенести Марафон кудись в зону АТО, на мінні поля, щоб отим бездєльнікам ноги повідривало.

Інший хороший чоловік (я його також знаю і щиро шаную) ляпнув таку глупость, що я очам не повірив – недурна ж ніби людина. Він на повному серйозі обурився, що під час Марафону, через перекриття вулиць, карети швидкої допомоги не зможуть дістатися до хворих і їм не буде надана своєчасна медична допомога. Одразу малюється картина помираючих дітей та бабусь, а реанімаційні машини стоять десь перед поліцейськими кордонами, не маючи змоги прибути по виклику. Поки бігуни собі развлєкаються.

Докладніше

От мені нравиться колотнеча вокруг...

did s

От мені нравиться колотнеча вокруг так називаємого закону про реінтеграцію Донбасу. Повилазила даже купа експертів, які не стісняясь великого скоплєнія розумних людей признаються, шо читали його текст. Спрашується – нафіга вони його читали? Шо вони хотіли там вичитати?

Дід людина темна й необразована, може я й ошибаюся, але ну йолкі-палкі, четвертий рік гібридної війни надворі. Невже хтось іскреннє вірить, шо хунта отой закон проталкує для того, шоб його виполнять? Тоже мені, найшли чесну хунту...

Саме інтєресне, шо Хуйло-то якраз харашо понімає коварний замисєл хунти. Він-то воробей уже стріляний і хунтою не раз траханий. Він-то розуміє, шо істинна назва того законопроекту "Про надьожну фіксацію Хуйла в тісках мінських соглашеній, шоб воно не рипалося і до скону оставалося под санкціями". Тому Хуйло й репетує устами своїх прихлєбатєлєй, акцентіруя увагу мірового сообщества, шо хунта тим законопроектом беззастєнчиво “блокирует минский процесс” (Б.Гризлов). У даному случаї, варто визнати, десь так воно і є. Однако мірове сообщество хунті “ай-яй-яй” чомусь не каже. Чому?

В общем, дід в очередний раз пояснює все на пальцях. От єсть мінські протоколи. Ето пакетне соглашеніє, прийняте в гарячу фазу війни, коли сторони мали по команді “раз-два” одновременно поставити приставлені до голів друг-друга пістолети на запобіжники, а по команді “три-чотири” зробити по два шага назад. Дальше одного з учасників поєдинку мірове сообщество приласкало й обігріло, а другому указало, шо воно казьол і хуйло, буть йому под санкціями, гнида отака. А санкції будуть зняті коли будуть виконані усі согласовані в Мінську условія.

Хуйло тоді зраділо, бо думало, шо всіх перехитрило, но нє тут то було. Запад пристав на вигідну хунті інтерпретацію мінських соглашеній, а Хуйло остався в дураках і под санкціями. Воно єстєственно обідилося і продовжує на Донбасі пострілювати, но на масштабну війну вже не рішається, бо сільонкі вже нє тє. Та й не тєряє надєжду мірове сообщество всьо-таки колись-якось обдурить.

Але це зробити неможливо, бо хунта й Запад вочевидь вступили між собою в преступний сговор і явно виробили свої правила виполнєнія мінських протоколів. І за тими правилами хунта должна по возможності убедітєльно імітірувать готовность до реінтеграції Донбаса, в той час, як Хуйло об’язан на практиці сліть Донбас, убраться восвоясі, прибрать за собою мусор і передать кордон українським прикордонникам. При тому всі чудєсно розуміють, шо до смерті Хуйла цього не случиться, гібридна війна не припиниться, а значить і реального виконання мінських протоколів ожидать не слід. Коли ж Хуйло откине копита, тут уже можна буде викинуть на смітник і мінські протоколи, і прийняті у їх контексті закони, бо все відбуватиметься вже за іншою логікою та за інших обставин. Сподіваюся, швидко й безкровно.

А поки що Київ, нада отдать йому должне, свою часть роботи виполняє дуже переконливо – шо-шо, а імітірувать бурну дєятєльность хунта уміє вельми професійно. Тому во ісполнєніє пункту третього протоколу готова прийняти любий закон, хоть про проведення виборів до місцевих рад в окупованих районах Луганской і Донецкой областєй виключно на виборчих дільницях Тернопільської області. Бо ще раз повторю – той закон ніхто особо читать, а тим паче виполнять і не собирається. Запад це чудєсно понімає, але Западу нужна бумажка, шоб формально тицять нею Хуйлу в пику і об’яснять, чому санкції остаються, к їх огромному сожалєнію, в силі.

Тому нескладно здогадатися, шо як закон зрештою приймуть, Порох тут же почимчикує із тою бумажкою до Меркель і гордо нею розмахуючи заявить:

- Прівет, Анжела, якділа? Дивись, ми тут як і договарювались закон прийняли. Отой, шо про децентралізацію-реінтеграцію. Ну третій пункт мінського протоколу? Помниш?
- Канєшно помню, Петєчка, ти маладєц. Візьми з полки пирожок.

В цю мить на вулиці зарепетує Хуйло:

- Анжела, нє верь єму! Він тебе дурить! 
- Во-первих, не Анжела, а фрау Меркель! Бундесканлєрін ді Ґроссе Дойчланд унд ді ґанзе Ойропе. А во-вторих, кажда женщина сама рішає, хто має право вскружить їй голову, а хто ні. Кушай, Петя, кушай. А ти, хуйло порепане, іди виполняй свою часть мінських соглашеній, єслі хочеш, шоб я тєб’я от санкцій освободила. Пшол отсюдова. Казьол...

Така розмова відбудеться, чи трохи інакша, дід не знає, але впевнений, шо суть її буде приблизно такою. Тєм удівітєльнєє, шо така мелка тактична подія, як прийняття очередної порожньої бумажки, визвала в Україні остєрвенєле бурлєніє страстєй совсєм нешуточних. Спокійніше громадяни. Тим паче хунта натикала в законопроект статті про агресію РФ окупацію і т.д., а загалом - іде взрослий троллінг Хуйла, нєрвних просять удаліться.

Втім, колотнеча навколо законопроекту про реінтеграцію також дето вигідна хунті, просто тоді Порох заявиться до Меркель спітнілий і розкуйовджений, з нєсколько пом’ятим текстом закону. Та нажаліється сердобольній Анжелі Хорстовні, як трудно було отой клятий закон протащить через парламент, общественность в Україні возмущена до краю, хунта пішла на вкрай непопулярні кроки, неплохо було би возмістить. Меркель розчулено зітхне і поставить перед Порохом миску пиріжків.

Отже єсть деякий смисл і в громадських возмущеніях, хоча дід не виключає, що чимало людей не розібравшись обурюється цілком щиро. І вони мають повне на це право, бо ми ж таки демократична країна, нє чета нєкоторим. Прохання лише не переігрувати і в жодному разі не жбурляти під ВРУ гранати. Бо в прошлий раз із тою гранатою получилося дуже паскудно.

А загалом лічно в діда враження, що в цьому конкретному випадку – у випадку з тим “законом” - хунта демонструє досить тонке розуміння гри, вполнє прілічний дріблінг і схоже, що бачить все ігрове поле. Зокрема Курта Волкера. 
Которий стоїть у воріт противника відкритий і очікує на точний пас. Наблюдаєм.

Докладніше

От нема у велікай Рассєі дєржавной гордості...

did s

От нема у велікай Рассєі дєржавной гордості перед проклятими американцями, хоть ти тресні. Усе світове хуліганьйо дивиться на Хуйла з надією, шо він стане нарешті навшпиньки і решітєльно тицьне зарозумілому дяді Сему в очі велику дулю. А єслі повезе, то і смикне його за носа. Но скільки те хуліганьйо Хуйла не підбадьорює, московський царьок так і норовить бухнуться проклятим американцям у ноги та прижаться дряблими ботоксними щоками до пильних ковбойських чобіт.

Молнієносна швидкість, з якою в Москві організували новоприбувшому американському послу вручення і копій вірчих грамот, і їх оригіналів, поражає воображеніє всіх, хто хоч трохи тямить в дипломатичній практиці. Бо обично новий посол прибуває до столиці акредитації і потом ще довго ожидає, поки його приймуть в місцевому МЗС. А вже потом, коли презідєнту тої страни буде удобно, посол одіває ціліндра, бере папку з вірчими грамотами і чимчикує на прийом до глави держави. В Москві доби Хуйла посли обично ждуть по пару місяців, і лише після цього їх потом заганяють у Кремль скопом по п’ятнадцять-двадцять чоловік. А тут не встиг посол США вилізти з літака, як йому простелили красну дорожку до самого МІДа РФ, кланялися в ножки, грали на гармошках та всячеськи демонстрували кокошніково-сарафанне подобострастіє. І вже в день прибуття до Москви той посол копії вірчих грамот і вручив. А на наступний день (то єсть сьогодні), того посла вже з волнєнієм переходящим в іспуг у Кремлі дожидається Хуйло... Шо ж подвигло нашого хамовитого Хуйлушу на таке демонстративне уніженіє перед проклятими янкі?

Докладніше

Обзор 29 вересня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Всупереч скиглінню песимістів надворі п’ятниця, оптимісти задоволено усміхаються і нетерпляче зиркають на годинник. Немає жодних сумнівів, що й цей робочий день добіжить кінця, а щоб він не тягнувся занадто довго, заварімо собі по кавоньці. Або по горняткові ароматного смачного чаю. Так, глядиш, і час швидше пролетить. Всі вже вмостилися? Молодці. Приступаємо до обзору деяких собитій.

Резонансною подією цього тижня були (і залишаються) вибухи на складах боєприпасів у Калинцівці. Коментувати тут власне нічого, крім як повторити низку банальних, хоч і правильних, істин: охранять нада лучше і техніки безпеки дотримуватися. А появляться діверсанти – ловить і сажать. Іншого способу уникнути подібних ексцесів світова практика не вигадала. Призначати ж винуватих і показатєльно їх карати – спосіб прикольний, але малоефективний. Розумію, що з цим твердженням погодяться не всі, але повірте багатому жізнєнному опиту діда – найкраще працює не та система, де руководство займається репресіями проти подчіньонних. А та, де керівництво організовує роботу таким чином, щоб мінімізувати можливість аварій, в тому числі і через помилки підлеглих. Покарання ж винуватців доречне лише як додаткова, вспомагатєльна міра, після того, як забезпечені всі інші умови для ефективної і безаварійної роботи системи.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info