Татуся Бо

Татуся Бо

І коли на просторах вибухає...

tb1

І коли на просторах вибухає хоч якийсь скандал на сексуальному підгрунті, як знову й знову в моїй стрічці виринають мужичкі, які радше посочувствують і позаздрять гвалтівникові, чим хоча б спробують зрозуміти жертву насилля.
Вобщим... Так... Ви хуйзна шо, а не мужики, і навіть пишучи схвальний комент гвалтівникові, ви стаєте гвалтівником, йобаним мудилом, сцикливою, вонючою твариною. Пишіть і памятайте, що, коли жінку із вашого оточення згвалтують, вона ліпше повісицця чим піде в поліцію, бо ж вами так чи інак сказано "сама винна", " сучка не схоче- кобель не скоче" і "розслабся і получи удовольствіє". І це ви її повісите, цими ж руками, якими гвалтівнику пишете " красавчік".
І мені соромно жити в цьому суспільстві де кожен легко може виявитися латентним гвалтівником.
Вобщим я сїбусь пока із цього фейсбука, пока ви нахвалюєте злочинця. Развлікайтесь, хворі потвори.

Докладніше

#нєвиносімаяженщіна

tb1

#нєвиносімаяженщіна тіки шо побачила, як спамоносець такий взяв открив своїм ключом поштові ящики і давай туди свої "окна-двєрі-дєпутата-гадалку" розпихать.
Я така шось абарзєла і кажу:
- я перепрошую, а як ви зайшли у будинок? 
- у нас єсть унівєрсальний ключ, такой как у поліциі.
- то ви з поліції???
- нєт.
- може з пошти?
- нєт.
- то звідки у вас ключ від ящиків?
- менеджер дал.
- можете сказати прізвище менеджера і назву вашої компанії?
- ви какая-то нєвиносімая женщіна, вам больше всєх нада? Я здєсь капєйкі зарабативаю, єщьо і должен ето вислушивать. Я же нє говно вам раскідиваю, нє нравітся,вибростє.
- от ви тіки шо в мій ящик поклали гадалку... Це майже гівно.
- ой да я всєм раскладиваю. Народ винуждєн виживать, бабушкі по мусоркам роются, а ви вотето пріцепілісь. Відімо і на майданє пригалі.
- ага, пригала, трєнірована, могу щас подпригнуть.
Недорозклавши свою хуєту спамоносець, закрив ящики і уйшов розказувать, шо вся жизнєнна хуйня із-за таких як я.
Нє ну а може і так... Ходють ото дойобуюцця жить мішають.

Докладніше

Є у нас багато тотемних українських речей...

tb1

Є у нас багато тотемних українських речей, які здатні породити страшенний протосрач, з посиланнями, відсиланнями і забаном.
Мені за всю жизнь довелося вляпатися в кілька.
- вареники.
- борщ.
- вишиванка.
Це теми трігери, які чіпляють і збурюють кожного українця. І сама оце тіки передивилась передачу про польські пирОги, так там вареники з начинкою із солоного сиру, картоплі і засмажки назвали російськими. Так воно ото мене збурило, шо я американських авторів тої передачі разів дваццять послала, а на пісні "вийду на уліцу гляну на сєло", якою ілюстрували Варшаву, так і вовсє забанила.
Вареники і борщ діло дуже не просте, з ними даже американським авторам нада буть обачними, бо колись якась жіночка візьме того Цимерна за петельки і скаже " ану ходьом вийдем"...

Докладніше

От є такі концерти...

tb1

От є такі концерти, таких людей, шо даже в друзів перепитувать не треба, чи йдуть. Ми просто кажемо, "побачимся у Соні, двадцятого". Бо це не просто концерт, це зустріч, це спілкування, це коли на вході розумієш, що ти тут свій для всіх. Це коли всі пісні про тебе. Коли після концерту вмикають світло, а всі ще довго не хочуть звідти йти.
Вобщим, побачимся 20 жовтня у Соні))))

Фото Татуси Бо.
Докладніше

Представте собі...

tb1

Стрічаються якось на просторах необятного інтернету випускниці благословеннєйшого філфаку, берегині слова, сподвижники зменшувально-пестливого суфіксу. Ну і сидять вони там житєйські діла на суржі богомєрзкому обсуждають. І от туда в ту клоаку человєчєских нещасть вривається в білому пальті наопашки їхня викладачка по плеканню мови пильно й неустанно і посеред обсуждєнія скидок і завоза в хумані начинає розмахувать томіком Пономаріва. 
Ох шо там началося, ох шо там пашло, ох там і махач, другу годину, втираю сльози і тамую гикавку від ржачу. Такої філіґранної і методичної роздачі я вже не бачила давно.
Вобщим політь бур'ян і всьо такоє.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info