Віталій Чепінога

Віталій Чепінога

Моя Борьба…

vc

Олег Романович голодував другу добу… Компанію йому складала колега на прізвище Сироїд… Олег Романович був не в захваті від такої компанії, а особливо - від такого прізвища… Це зовсім не гартувало волю та командний дух, а лише недоречно нагадувало про сир…

Коли почало бурліть у шлунку, а живіт припав до ребер, то спробував заснути… Але спав недовго, тільки задрімав, бо відразу примерещилися сирні коники з бринзи, які він купляв колись поблизу Яремче у якоїсь баби… Коли коники снитися перестали, то наснилися вареники з сиром… Він їх поливав топленим масло і вмочав у сметану…

Через ці муки Олег Романович перестав спати зовсім, але тепер сир приходив до свідомості й наяву…

Щойно він відволікався від процесу голодування, як уявляв себе за столом, вщент уставленим мисочками з сирниками з родзинками та получними варенням… Або ж у львівській ресторації Бачевських - з мискою баноша, звареному на сметані та посипаному овечим сиром…

Згодом кулінарні марева перетнули західний кордон і набули міжнародного характеру й змісту… До нього приходила піцца “Чотири сири” з півдня Італії, і різотто з П’ємонту на пармезані… Спагетті з пекоріно, тальятеллі змішане з м’яким козячим сиром, буратто з базиліком, і лазанья з баклажанами та моцареллою…

Потім завітав грецький салат з фетою, смажений халумі на оливковій олії, жульєн з грибами і просто сам творог з медом і сухофруктами…

Зрештою, коли сиро-тортури стали зовсім нестерпними, Олег Романович зібгав підстилку, на який тривала його боротьба з режимом, та поклав до кишені. А табличку “Я голодую” зі злостю пожбурив у кущі…

Непомітно вийшов з двору адміністрації президента, спуcтився Шовковичною та повернув на Мечникова… Дійшов до грузинського ресторану “Шоті” і всівся за стіл…

- Що бажаєте? – ввічливо запитав офіціант
- Та що я бажаю? Не видно тобі, хіба? – Хачапурі неси!!!!!!!!!
- Вам “Аджарський”, “Імеретінський”, “Мегрельський”?
- Та всі давай… По два вида кожен… Нє – по три…

Докладніше

Всі люди бояться літать... Хто не боїться - той бреше...

vc

В Гамбурзі чи в Мюнхені, в барі аеропорту, висить рекламний плакат: "Боїшся літать? - Випий!!!"... - А то я сам не знав, без вас, можна подумать... Я цю технологію освоїв ще до ізобрєтєнія авіації...

Дєло в том, шо не должна залізна труба по небу літать, панове... Ну, от не должна і всьо!!! Жалізо не літає, - то не його природа, і не його сущность...

Даже коли знаєш теорію. Під’йомна сила там всяка, восходящі потоки воздуха, геометрія крила... Полний развод то всьо... Попробуйте в домашніх умовах, з усіма вашими знаніями, создать самольот, бодай поганенький якийсь... Ага, - хрен там...

Я думаю, що льотчики - то якісь служителі тайного культа... Коли вже всі сидять в салоні, пристягнуті ремнями, і п’ють віскі з д’юті-фрі втихаря... Коли ніхто не баче... То командір екіпажа в білому балахоні і в такому спеціальному колпаку з кокардою, каже щось тіпа: "Кріблє-краблє-бумс!"... І закатує глаза аж під самого лоба, шоб страшно було... Воздіває руки вгору... Потом посипає приборну панель сушеним полином, звіробоєм, петрушкою, кропом, мухоморами... Потім кладе на підлогу дюжину сушених гребнів з півня... І стає на коліна та молиться на ікону Гагаріна цілу минуту (бо чого йому ото на полосі стоять просто так?)...

І тільки по тому якісь невєдомі нам дрєвні боги повітря та хмар розрішають польот...

Але ті боги, що з МАУ працюють, то ше й гроші беруть, суки... Самі корумпірувані боги, кажуть... Даже на небі їх не люблять...

Докладніше

Прочитав про картоплю дуже цікаву вешч...

vc

Її краще запікати в шкурці. Бо в картоплі багато крохмалу, а "мундір" знешкоджує поганий вплив крохмалу...

Умний самодостаточний овощ... Аж шкода, що не ми придумали...

А може й ми...

Пливли колись якось козаки на Стамбул на чолі з прапрадідом Сірка... Та паруса попутали... Припливли в Тіуантінсуйю до інків чи ацтеків...

- А Стамбул де? - питає Сірко...

Шо? - кажуть інки?

- Стамбул! - повторяє Сірко. - Хулі не ясно? - Константінополь! Порта! А то: "Шо? та шо?"...- Султан ваш де?", - питає Сірко аж роздражоний трохи, бо врем’я вбили і віру православну не захистили...

- Який такий султан? - дивуються інки... Може вам в Москву треба було?

- Та яка там Москва? Її нема ше й близько, нахер - сердиться Сірко...

Докладніше

Саме страшне це получить смс...

vc

Саме страшне це получить смс такого змісту: "Прівєт, я на мєстє. Как договаривались?"...

На яком-таком мєстє? Про шо договарювались?... Коли?... І хто ти таке є вообше?...

Оскільки ісправить цю забавну ситуацію без ущерба для репутації практично невозможно.... То треба таке сообщеніє ігнорірувать, удалить його з телефона, і щитать, шо нічого ти не получав зовсім...

:-)

 ---

Порада дня...

Від печії (ізжоги) хорошо помага карбонат натрія... Na2CO3... Тобто, обична сода...

Але тут главне ні з чим не перепутать... З мукою, напрімєр...

І тоді сидиш такий, як дурень... Борошна з утра наївся і водою запив...

:-)

---

Росія заявила, що в результаті ракетного удару по штабу ІДІЛ знищила її лідера Аль Багдаді, 300 терористів і сам штаб...

І це той випадок, коли скоро точно з’являться спростування... І не тому, що я радий за ІДІЛ... А тому, що коли подібне заявляє Росія, то це значить, що ракетний удар був таки... Але не тоді, не туда і не тим... І не по штабу, а по якомусь сірійському колгоспу... І не триста, а всього два... І не терористів, а ішаків...

---

Зустрів на Корсіці співвітчизницю якось. Був у неї чоловік (з місцевих) та вмер... Але вона з цього приводу зовсім не сумує, а якось даже трохи наоборот...

-А від чого він умер? - питаю
-Та, отравився чогось, - каже
- Чим?
- Борщем...

Ну, да, думаю... Чим же йому ще травиться на тій Корсіці, як не борщем... Міг би й сам догадаться... :-)

Докладніше

Чому я не поїхав на з’їзд блогерів (люде питають)?...

vc

Ну, по перше, я дуже люблю і уважаю Женю Гендіна, але не люблю і не уважаю всякі з’їзди. Аж з часів піонерського лагеря "Сосонка", бля, шо ото в Мельниках був, Черкаської області. Ідіосінкразія і класова нєнависть в мене до з’їздів, шо ти зробиш?

По-друге, (не помню я шось, шо там по-друге було)... А... Згадав... Мене напугали люди, які зі мною хочуть нашось зустріться... От я, напрімєр, ні з ким ніколи зустріться не хотів, а вони чогось хотять. Нашо? - хуй його зна. Підозрітєльно шось то мені... І ще там якісь публічні панелі... Я такого не люблю... Ладно б ще це баня просто була. А то - хто його зна шо воно, опасне шось...

По-третє, мене зараз в Україні нема. Принаймні в тій інкарнації, яка з’їзд устроїла б...

Десь так, навєрно...

 

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info