Я майже певен, що окрім Кіотського протоколу з поділу квот на промислове забруднення атмосфери, існує якась подібна сєкрєтна хрєнь по світовій погоді...
І абсолютно точно якась корумпована подла тварь тишком-нишком продала наші квоти на хорошу сонячну погоду й на тепло якимсь арабським шейхам...
От бля буду, чувствую, що була якась антинародна змова... Не може буть, шоб оце так просто воно, само по собі...
Дуже насищений день сьогодні - Теплого Олекси!
"Ведмідь прокидається і ховається в кущах (бо худий і йому стидно за це), лисиці переселяються в нові нори, їм сняться кури, щука розбиває лід хвостом, ворони купають дітей, крук благословляє родину... Пасічники випускають бджіл"...
Я так ото представив цю мізансцену... Вертається увечері до вулика змерзла, голодна, втомлена бджола, ніхрена не найшла, сніг кругом... Зла як собака...
- Ну, що бачила?
- Та шо бачила... Ведмеді худі в кущах поприсідали, сонні лисиці меблі носять в нову хату, щуки об лід б’ються, ворони купаються, круки моляться... Таке ощущеніє, шо з глузду всі з’їхали. Не день, а армагедон якийсь, бля...
І два худих ведмеді десь в кущах збоку. Діалог:
- Я вроді щойно бджолу бачив
- Та де б вона взялася? Показалось...
Сильно веселий чоловік ті прикмети писав...
"Щоб виття вовків не заважало спати, треба перевернуть подушку" - написано в народних прикметах на 28 березня...
Сурово предки наші жили, конєшно... Лежиш такий, злий, голодний (бо ж Піст), ще й вовки виють протівно, трясця їх матері... Вже готов і самих вовків поперевертать, а не тіки подушку...
Читав книжку днями "Гуцульщина". Репринт, 19 ст. Що там тільки не понаписувано... Зокрема вказано, що старий, опитний ведмідь, перш ніж піти в кошару, обмотує собі лапи мохом і сіном, щоб копита не торохтіли і собаки не почули...
Представив... Сидить такий, пихтить, мотає шось там собі...
- Шо ти там мотаєш, дуралєй?
- Та вівцю вкрасти хочу... Жрать охота...
Я якось був на індонезійському острові Гілі. А на цьому острові зовсім немає автомобілів, тільки коні... Вранці прокидаюсь від того, що дуже назойливо і візгливо пілікає автомобільна "противоугонка"... Думаю: де воно взялося?
Пішов шукать... Оказалось, що то папуга... Як я потім вияснив, жив він в Джакарті та приїхав сюди в гості з господарем...
Сидів на вітці дерева, скучав за містом і імітував любимі звуки в цій забутій богами дирі...
Гарного ранку! 
Освальд Шпенґлер якось дивився на шпилі готичних соборів Європи і дійшов до висновку, що європейська цивілізація прагнула вгору, до неба... Її антагоніст - Азія - розширювалася горизонтально (щоправда, Шпенґлер не бував в сучасних Гонконзі і Сінгапурі)...
Юрій Шевельов (Шерех), коли спостерігав руйнування більшовиками церков у Харкові в 20-х-30-х роках минулого століття, також бачив у цьому не банальний вандалізм, а глобальний ментальний і просторовий конфлікт комуністичної азійської орди з Європою...
Україна - на роздоріжжі, між Заходом і Сходом, між цивілізацією та степом... І оскільки обидва вектори розвитку вже зайняті, ми прагнемо - в глибину!... Саме так, з культурологічної точки зору, можна пояснити, чому у нас навесні зникають дороги і асфальт... Ми вгризаємось в Землю...
Тіпа, ну вас нахер з вашими глобальними геополітичними конфліктами. Наше - то льох, погріб!
- Давайте розвивати сонячну енергію!
- У нас мало середньорічного сонця, не вигодно буде
- То давайте будувати вітряки!
- Ми в такому місці знаходимся, що нема хорошої "рози вєтров", нерентабельне воно в нас...
Зімня олімпіада - то не наше, бо сніг - то є, то нема... І літня - не дуже. Бо "скіки там того літа"...
Із стабільного тільки колорадський жук і довгоносик... Та й ті безалаберні трохи... Безотвєтственні...
Є така стара загадка: Чим Україна відрізняється від Японії? - У Японії нічого нема, але все є, а в України все є, але ніхера нема...
PS. Попередні п’ятдесят поколінь українців не підозрювали, що "рози вєтров" нема в нас... А то б замість того щоб будувати вітряки, лежали собі на печі в спокої, затишку та комфорті...
Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт
Мурзік Васильовичrepka.club
Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно
Свирид Опанасовичrepka.club