Віталій Чепінога

Віталій Чепінога

Посне... 21+...

Як то кажуть, - скільки вовка не годуй... брокколями... А картоплі все одно охота... Або запеченої, або жареної, або в фрітюрі... Сутьба така у нас, ментальність... А тепер, вніманіє - шок!!! Справа - це не картопля... Болєє того, і зліва - тоже не картопля... Це селера (сельдерей) і пастернак...

Селера коренева (селера, сіль, перець, петрушка, часник) - сковорода
Корінь пастернаку (мед, трави сухі, сіль перець, олія оливкова)... - духовка

Повірте на слово, це значно корисніше, ніж картопля...

Вніманіє! Зараз сюди набіжуть всякі оборотні під условним названієм "визнаєтескікивінстоєтойпастернак!"... Ніскіки... Три копійки якісь він стоє...

Докладніше

СОБАКОПОСТ ДОБРА

Десь місяця півтора тому звичайну дворову собачку збила машина… Такі історії трапляються у нас, на жаль, скрізь і постійно… Але цього разу її підібрала і не кинула в біді Добра Людина – @Киевская Люсь…

Собачку понесли до лікаря. Почувалася вона вкрай погано і навіть по фоткам було видно, що, мабуть, не жилєц… Ламана-переламана… “Навряд чи вдасться щось зробити”, - так писали навіть тут на ФБ… Крім того, лікування собаки коштувало грошей…

Але! Не опускалися руки, не опускалися лапи… Разом ми тут з вами, на ФБ, назбирали необхідну суму коштів, і навіть більше, -щоб допомогти…

Завдяки цьому, собачку поклали до ветклініки. Вона перенесла три операції і 50 днів лікування. На сьогодні вона цілком одужала…

А завтра вона (звати її “Лапусік”) їде до Фастова і буде жити там у отця Михайла, священника. У неї новий господар і новий дім… Можливо, перший у її житті…

От така Великодня історія з хеппі-ендом… Дякую Всім за допомогу!
Щасти тобі, Лапуся!

Докладніше

Весни пост

Внизу біля кіоска два мужика. Внєшнє прілічні. Нормально вдягнуті. Джинси, кросовки, спортивні куртки… Схожі на “тітушок”, але серйозні і дорослі… Видно, що їм сильно тяжело зранку… Трохи трясуться руки… Ну це хорошо… Якщо ще трясуться… Нєрвнічають…

- Та, Валєра, в тебе вони були, бля, - я тобі кажу…

Валєра знервовано риється в карманах і з третього чи четвертого достає пом’яту купу дрібних гривень… - Є! – каже Валєра… Таким тоном, як колись Архімед кричав “Евріка!” у давньогрецькій ванній… І Гагарін махав рукою: “Поехали”…

Пиво. Чотири бутилки. Відходять до лавки… Сідають… Мовчать. До них підходить собака, також сідає навпроти і просто сидить дивиться на них… Собаці інтересно дивиться і наблюдать, як люди отдихають...

Докладніше

Ладно… Попробую...

Ладно… Попробую вас ще раз образумить і направить на путь істінний бодай в останній тиждень Великоднього Посту…

Листок салату, морква, огірки, селера зелена, гуакамоле-light (авокадо, кінза, лимонний сік, сіль, перець)… І даже – дві котлети… Котлети, правда, не з ошийка і не з “заднього”, к сожалєнію… А із квіноа. Просо таке (кінва, кіноа) з Латинської Америки. Ну якщо квіноа нема, то можна наліпить таких котлет з гречки і запекти їх потім у духовці. Тільки не забудьте перед тим гречку зварить, з обсмаженою цибулею і морквою…

Все це треба завернуть, як шаурму, і ззісти… С’їдобно, смачно і, возможно, даже полєзно (як казала моя дочка, - а виглядить так, наче тільки “полєзно”)…

Можна даже під водку… Хотя то вже конєшно буде не то… Та й водка під таку їду – тоже не то… Все по-чесному, все по-чесному…

Главна трудность цього рецепта заключається в тому, що коли ти сильно голодний і навариш гречки з цибулею і морквою, то так і думаєш: нафіга мені ті каклєти? В общим, рідко хто до кінця рецепта доходить…

Докладніше

Ви! Всі ви!

Що ви знаєте про страх? Про відчай? Про безвихідь? Про те, коли насправді кров холоне в жилах, коли нема надії і сподівання, коли опускаються руки, коли розумієш, що це він і є – той КРАЙ, за яким більше нічого не існує… Ніякого світла в тунелі, лише темінь і безвихідь, вакуум повної, абсолютної порожнечі…

Роздягаюся я в спортзалі завжди у шкафчику №41… Сьогодні повертаюся з тренування – нема могу одягу… Порожній шкаф… А в мене зустріч з фрацузьким сенатором, важним… В 42-му шкафчику тоже нема… Всьо, думаю, капєц… Била мене жизнь, била, - ну щоб отак відразу, обухом, зі спини, підло і підступно…

Ну, думаю, я-то, конєшно, можу й так піти - в трусах і кросовках… Але ж тоді не відать нам ні Шенгена, ні Євросоюза… А “Містралі” уже ввечері будуть в Мурманську…

І тут, я заглядаю в шкафчик номер-43, а мій одяг – там… Странно, вроді ж і не пив я нічого давно вже… В общим, ми спасєни… Мораль такова: немає безвиходних положеній…

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info