Клєр Захаровна

Клєр Захаровна

Отак читаєш одкровення якогось...

kz

Отак читаєш одкровення якогось екса, пасічника наприклад, про то, шо тільки він в цій країні і розумний і красівий, всьо знав ще до мезозоя і на три прижка вперед і так і бачиш величезні, благаючі очі під дверима влади:
"Людоньки, впустіть, бо так їсти хочеться, що й переночувати ніде"
І таке невтомне, сука, ломиться і ломиться з якимось інтервалами, потім десь затихне біля вулика і знов ломиться, чим ближче до якихось виборів, то він все гучніше трипільськими глечиками тарабанить

Бездарно просрав країну, нєфік тепер в двері шкребтися з всілякими дібільними гаслами, геть нафталінова політота!

Докладніше

Одна знайома розповіла історію...

kz

Одна знайома розповіла історію, як вона вперше зібралась на літаку летіти.
Приїхала задовго в аеропорт, пройшла багажний контроль та сіла неподалік чекати оголошення рейса. Нєрвна, шокапєц, ніч перед польотом не спала, все їй якісь страхіття в голову продирались
А люди такі приязні в аеропорту, та всі так їй усміхаються, особливо ті, хто з багажного контроля виходить
Та сидить і теж зуби сушить до кожного і так їй весело на душі, так спокійно, аж поки якась зараза не схилилась над її вухом та не прогундосила: "Женщіна, ширінку застібніть"

Докладніше

Святі мушлі!

kz

Подивилась (луччє б не дивилась) я на ... і скажу вам, що фуууу... так не лижуть!!! 
Наче пес з голодного краю, за яким гнались пару суток і якого от от схоплять за вуха та відтянуть від тарілки

похапцем - лизь, лизь, крадькома - лизь, лизь, шо за лизоблюдство?
Хіба так лижуть, га, хто так накидується? ще й на тарілку!
Чи морожина в дєцтві не лизав?

Всьо треба робити кра-сі-во! 
Значить так: спочатку треба пройти пару язикових екзерсісов по артикуляційному лизанню, а потім приступати до справи. Язик можна складати в трубочку, вивалювати лопатою, загинати гойдалкою, чашечкою і голочкою.

Після 10 хвилинної вправи вже можна братись до справи! замружив очі, висолопив язика, вдихнув амбре, яке расточає об"єкт лизання і наче пташка колібрі хоботочком отак точечно: лизьк, лизьк і швиденько заховав язичок до писка, бо вся естетіка і еквілібрістіка буде псу під хвіст.
Точечні полизування можна підсилити інтенсивом і вже аж в самому кінці можна дати волю язику, висолопивши його лопатою для щільного несамовитого вилизування)))

пси: кого мої технічні поради налаштують на хвилю несамовитої бентеги, то я вже вам тут не доктор, кожен міркує в міру своєї розпущеності, гииииии!!!

Як той казав, лижіть і вам возлижеться)))

Докладніше

Вже давно мечтаю написати...

kz

Вже давно мечтаю написати душераздірающий трыллєр-милодраму про Красну Шапку, як вона мочканула в лісі вовка з сайги в фіналі, а потом думаю: та нахєра воно кому нада?
і вже не мечтаю,
а потім через пару днів знов мечтаю, 
а потім знов думаю: та нахера воно кому нада?
і так цілиий рік, уявляєте?
фууух... замахалась шпздц))))

Докладніше

Було це давним давно...

kz

Було це давним давно, а точніше зимою в листопаді вже не пам"ятаю якого року...
Пекельні морози так дошкуляли в цю пору, що Захарна мусила вдягти шубу, яка скоріше скидалась на якийсь дебелий жупан. 
Пам"ятаєте які раніше були шуби? Як ви не пам"ятаєте ці страшні китайські шуби в підлогу вагою в центнер? Що ви взагалі тоді пам"ятаєте! 
Вопщим пльонтала я з роботи рано вранці вечером в тій собачій шубі, ліхтарі ліниво мерехтіли на засніженій алеї, падав легенький сніг, давно смерклось, а на тротуарі не було ні душі.
І тут, звідки не візьмись, пробігаючи мимо, з самого дальнього темного провулку з під ліхтаря вискочив здоровенний, розміром з теля, дворовий пес в ошийнику з солдатського брезентового ременя з шкіри і помчав за мною на зустріч.
Захарна швидко зметикувала, що смердить казінаками і для прискорення хотіла покинути периметр шуби всім тілом, бо так швидше втікати, але не тут то було! 
Попробуй визволись з того шубного панциря, особливо тоді, коли тобі в потилицю натужно хекає пес телячих розмірів!!! На шубі було 8 гудзиків, які по розмірам у восьмеро перевищували дирку і 2 протитанкові застібки зверху і ще нижче в самому низу на підкладці ззаду на комірі
Діватись не було куди і Захарна довго розмірковуючи, насилу вирішила тікати від здоровенного пса прям в шубі!
Бігла я отак бігла і добігла до якоїсь галявини, де по пояс колосились чорнобривці з гладіолусами і впала прямо в ту клумбу в надії, що пес, розміром з теля, мене не помітить в шубі. І що ви думаєте? Саме так і сталось! Ще до того, як пес налякався якоїсь моторошної постаті за деревом і дременув, як скажений в лячні сутінки, бо спускався прозорий туман такої неймовірної густоти, що хоч ложкою їж.
Що це була за постать за деревом? Та, нічого страшного, там паслося пів-коняки, без передньої часті, а на голові в тої коняки було сомбреро з шанхайського барса от її й налякався пес розміром з теля.
Захарна з несамовитою натугою зраділа, що всьо дуже благополучно скінчилось, що через дві з половиною хвилини була вдома, покинувши периметр шуби.
А шуба? А шуба потім сама додому прийшла)))

 
 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info