Мо бувальщина, мо анікдот...
- Опубліковано в Всяке разне
- Коментуйте першим
Вопшим жив собі в селі дядько. Обичьний такий сільський дядько-газда-на всі руки мастєр. Мастєр-то на всі руки, але була в нього величезна цобака-барабака, розбалувана - жуть. В покоях газдівських валялась дєнную нощ і нощний дєнь - не вигнать не прогнать драним віником.
Одного разу, заходить до дядька кум, вздрів собачєллу на постілі і чуть не впав:
- Куме, а чого у вас ото собака в господській постілі валяєця, як ота княгиня?
І повєдал йому дядько кручінушку горькую, шо сцобака оборзєла, постіль завоняла, блохи в ній скачуть, грязними лапами її затоптала, обнагліла до ручки і мало того, гарчить і кусаєця і не дає себе прогнати. Кум почухав потилицю під кашкєтом і каже:
- Куме, а давайте я вам її вигоню?