Олена Добровольська

Олена Добровольська

Через деякі коментарі стосовно 9 травня просто кров з очей

Вочевидь одне - це війна світоглядів і вона триватиме ще довго.

Все, що мало значення, все, що обросло міфами та стереотипами, набуло символів - все тепер летить в крутому піке і підлягає ревізії.

Хтось може подумати, що на зміну одній війні прийшла інша, але це буде вірно тільки частково. Адже ось ця інша війна - вона не приходила, вона тут була давно, ми просто її не помічали у законсервованому стані.

А ті, хто так обурюються через те, що колишні символи летять у безодню, просто не розуміють, що так буває завжди, коли історію перетворюють на брехню і приховують правду про страшні цифри і підлість.

А ще стосовно деяких емблем. Особисто я, наприклад, не впадаю у кому від символу Азову. Для когось і мій Тризуб - це фашистський символ, за який окупанти рубали руки і пороли животи.

Докладніше

Дуже бісить одна фігня...

Дуже бісить одна фігня, що притаманна нашій спільноті - це у разі зашквару протиставляти ще більший зашквар і таким чином нівелювати зашквар - вибачте за тавтологію.

На зашкварні фото одного з очільників одеської поліції з 2 травня 2014 року написати про те, що то все погані правосєкі розхитують Одесу і когось сильно тошнить. Навіть одразу видно кого саме тошнить.

У Боровика, який жодного разу з тих пір, як його винесли у буквальному сенсі, не з*явився на сесію і його депутатський мандат завис у повітрі, забрали громадянство. Востаннє там Сашу потріпали мудаки і він дуже образився. Передайте хтось Саші, що в Україні ця норма десь мабуть навіть прописана у таємному примірнику корпоративної культури ВР. Хай би брав майстер-класи як кошмарити сесії розкладачками у квіточках. І якщо вже хочеш бути депутатом в Україні, мусиш мати поставлений удар. 
Але одразу згадали що у Труханова при цьому з громадянством також трабли. Та вже давно трабли, рівно рік тому СБУ задовольнилася довідкою, виданою Труханову консульством РФ, що він не є громадянином цієї країни, а інформація про його декілька паспортів -то все брєд "кучкі шизофрєніков". Погаласували і все. До нового зашквару, якому буде що протиставити.

Так і живемо. Лупаємо зашквари зашкварами.

Докладніше

На стопятьсотому запитанні в приват...

На стопятьсотому запитанні в приват про пам'ятник ваті, над яким працює якийсь там видатний скульптор, або його таким вважають, відповідаю.
Мій друг Юра каже, що його пам'ятники уєбанські. Я не знавець і зі скульптурою перетиналась на рівні пластиліну. Але навіть не про це.
Я зараз зла і почуваюся погано. Тому скажу коротко - ця хуйня і доби не простоїть. Така моя думка. Сподіваюсь, що більше це лайно мені в приват носити не будуть.

Докладніше

Нарешті цей день добіг кінця

Він був довгим і емоційно виснажливим, але вартий того, щоб його прожити.
Знакові моменти для мене, які запам*яталися найбільше:

- звичайно, вражень від публіки на куликовому полі вистачить надовго. Так, їх було багато, ім*я їм легіон, вони сука наполегливі, різної вікової категорії, агресивні, ненавидять Україну і все що нам дорого, мріють про нашу смерть і головне - досі не вірять у те, що по наш бік "настоящіє одєсіти". Тобто, весь час роблять акцент на тому, що вони "что-то одно", а ми - "что-то другоє" і взагалі "завєзьонниє". Причинно-наслідкові зв*язки відсутні овер ніж повністю. І ще одне - тягуча атмосфера безодні, почуваєшся ніби у країні повсталих мертв*яків. Нам слід пам*ятати, що повсталі мертв*яки завжди тягнуть тільки в могилу.

- не всі правоохоронці такі, що на їх боці. Повірте, є ті, що подумки з нами. Звичайно, хотілося б, щоб їх було більше.

- опоблоківці-депутати таки, судячи зі всього, доїхали до Одеси, але влаштувати масштабне шоу їм не дали, через що вони волають про "травлю" і про те, що "ета власть сотруднічаєт с радікаламі".

- Відкрито пам*ятну дошку на честь загиблого Ігоря Іванова. Без слів. Дякую. Зібралися на молебен на Грецькій площі, серед своїх і дихати вже було інакше. І не сила повірити, що три роки тому тут летіло каміння, кулі, точились вуличні бої і вирішувалась доля Півдня України.

- Сьогодні до мене підійшов один хлопець і почав дякувати. От правда, я мало не заплакала, тому що, люди, мені завжди ніяково, коли таке відбувається. Для мене це дуже вразливо.

- Дякую всім, хто тримав кулаки, переживав, пильнував новини, був хоч і далеко, але разом з нами.

- Нам всім ще треба пережити 9 травня.

Добраніч, Україно.

Докладніше

Вже сьогодні 2 травня

Для Одеси ця дата змінила хід історії та поставила людський фактор над всіма планами, розрахунками, пропагандою, зрадою, зливом, грішми, зброєю і чисельним ресурсом.
Це день, коли багатомісячний страх перед завтрашнім днем та темрявою перетворився на гнів та відвагу пересічних відчайдух.
Це був справжній бій і в цьому бою перемогла Україна.
Світла пам'ять загиблим за нашу державу. Слава героям, що врятували Одесу.

P.S. шановні силовики, коли ви там всі остаточно визначитесь на чиєму ви боці, вам буде значно простіше. Немає ніяких "активістів куликового поля". Є вороги Української державності і суверенітету. От хай вони і сидять по домівках, а краще взагалі запорєбріком.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info