ну що, піпл, вечер п"ятниці...

kz

ну що, піпл, вечер п"ятниці можна провести достатньо томно в плодовитій співдружності з інавгурацією Трампа їхнього Дональда
ітак, кому цікаво (рила цю інфу особисто для себе) трансляція цієї епохалної події відбудеться біля 19.00 по київському часу. 
Вопщим, спочатку Трамп з сім"єю почвалають до церкви святого Іоана на богослужіння, а потім в 9.30( в 16.30 по нашому) Трамп буде чаювати (мабуть в Овальному кабінеті) з Обамичом і його дружиною.
В 11.30, а по Києву в 18.30 почнется процедура інавгурації, яка буде уквітчана епохальною промовою, над якою пріли всі піар-технологи планети, обіцяючи, що вона буде сильною, короткою, промовистою та мега-ґеніяльною. Ну і вкупі з харизматичністю Трампа це повинно визвати термоядерний ефект, льодовики Антарктиди відразу почнуть танути, діючі вулкани закапсуліруються, недіючі увімкнуть активну фазу, Гольфстрім поверне русло, Канари поміняються з Карібами, в Монголії стане жарко, як в Австралії, в Європі наступить літо, а на екваторі зима))) 
Вопщим хто як, а Захарна вже визвала мітлу, яка доставить її до засобів комунікації вчасно))) Вопщим, враження, як будуть то напишу, а як нема, значить нема, гиги)
особлива пристальна увага Захарни, як бабьонкі цинічной і склочной буде прикована до чуба Дональда і Захарні буде начхать на всю талановиту промову, важливо як чубець колихатиметься ну і шо єбстєсьно, колір лиця Дональда визначить всьо)
не люблю рижих альбіносів та червонопиких мужланів

Докладніше

нє, як мене бісять оці порохобоцькі хом"яки...

kz

нє, як мене бісять оці порохобоцькі хом"яки: рошен закриваєт ліпєцкую фабріку, у зрадофілов бєда - з радісним оскалом нєкто пише псто, яке за 53 хвилини отримує 453 хом"ячачих пабєдюнських лайка
Колись одного такого радісного ідіота спитала: ху із зрадофіли? яка соціальна градація? простіше кажучи - хто ці люди?
У відповідь отримала тщатільно розмазане ммммууу... що власне й очікувала, бо в арсеналі вже лежав десяток питань, щоб винести соль і перець проблеми на гора
та й вони теж не прості, втули їм в лобєшнік, відразу почнеця кучеряво-заклопотане однєкування з чамканням канфєти вкусной тузік
Та й чарку налий отому пабєдюну, то він відразу буйну головушку повісить і в зрадофіла перетвориться: я всьо понімаю... 
але образ радосного ідіота ближче, чим реаліста, бо реалісти у нас всі як один зрадофіли. Їх туди затрамбували піартехнологи

пси: мені чесно кажучи глубоко вже насрать, працює той рошен в ліпецьку чи ні, оскома в мене давно на це пройшла і повторюю: мені зараз на це глибоко насрати - я не відчуваю від того ні зради ні перемоги. А до того -так, відчувала від власного прєза, який обіцяв... і за якого Я голосувала

Докладніше

Не можу не помітити, що нотатки...

dl

Не можу не помітити, що нотатки йдуть дедалі гірше. Тому, власне, ризикну провести невеличке опитування смайликами, щоб трохи краще орієнтуватися 3:) Заранії дякую.

"лайк" - не читав(ла), шо тут написано, але відмічусь

"сердечко" - підписався(лась), прочитавши десь одну з нотаток, і вони досі цікаві

"сумно, плач" - нотатки чим далі тим гірше

"сміх" - мені тут просто цікаво, я тут заради автора

"злий" - обіцяли Дохтура Лівсі з його фірменним "хєрачить", а натомість підсовують якусь фігню

"ов-ва, відкритий рот" - маю пропозицію / побажання (див. комментар)

:)

Докладніше

В Конотопі шоб ви знали...

gorovyi

В Конотопі шоб ви знали дуже багато поціновувачів паркової скульптури. Якшо заглянуть то в приватному секторі можна і Венеру і якогось лєля з дудочкой побачить. І ото на Посьолку жив Гєна камазіст так коли робили трасу оту москва - Кіпті так він побачив шо робочі відкинули скульптуру олімпійського мішки яких колись понаставляли в совку скрізь по дорогах. Ну він за могорич забрав, работніки йому даже мішку в камаз закотили по дошках і поставив у тьощі на подвір'ї шоб око радував. Так кажуть шо один чувак хотів викупить но камазіст не продав. Так той собі шоб не обідно гіпсового слона замовив в натуральну вілічіну. Даже з трамвая на Депухі його тепер видно. Слона а не мішку.

#КонотопЗемляЛегенд

Докладніше

Дзвонив чотирнадцятирічний Мущіна...

gorovyi

Дзвонив чотирнадцятирічний Мущіна з Позняків. Серйозний, шоб понімалі.
- Пап, ти можеш говорить?
- Так.
- Тут проблема є, вислухай, серйозна проблема.
- Кажи. На Хорьку банда. Срібний Субарік Форестер. Ну джип такий. Вони хапають людину, відрізають голову зразу, і внутрєнності на пересадку. А тіло викидають. На Урлівській недавно знайшли тіло без всього і голови. 
- І давно то все у вас?
- Не знаю, Но ти ж завтра їхатимеш, пап, дак акуратно.
- Добре, син, ти тоже!
- Та я вже ж знаю, то акуратний.
Я про шо. Дай вам Боже теж дітей друзів, а не просто нащадків. І да, завтра на ПОХу на субаріку сріблястому лучсє не їздіть, я нєрвний.

Докладніше

Xander Zone

maf

як я уже вчора сообщив, мав нагоду з дружиною бути присутнім на допрем'єрному показі фільму ХХХ-Реактивація. це тріквел хіта 2002 року, де накачаний Марк Сінклер (ви ж не вірили, шо його насправді звуть Він Дізєль?) за щот разних акробатічєскіх екстремальних трюків і випирающої з-під кожуха харизми зупиняє злочинні наміри бувших русскіх воєнних
в 2005 вийшло продовження
Дізєль напевно тоді знімався в очєрєдному форсажі, тому на головну роль взяли репера Іce Сube і тому кіно получилось зовсім іншим
Лєдяний Кубік канєшно умніца, но він не Він
і от після довгої перерви виходить Реактивація
можна критикувати і висміювати простенькі бойовики, особливо на фоні гєніальних серіалів, які останнім часом впевнено забирають аудиторію у повнометражних блокбастерів
але іноді хочеться подивитись саме такий бойовик, при перегляді якого не треба напрягать ізмучені після робочого дня ізвіліни
такий, де головний герой катається на лижах по джунглях, де у мотоциклів є відкидні лижі, на яких можна рассєкать по волнам, де поганих хлопців після вистріла з пістолєта в стані невагомості віддачею швиряє об стєнки, а хороші хлопці в такій же ситуації просто продовжують прицільно убивать ворогів, де діджеї знають кунфу, а всі бандіти ховаються від розшуку на філіпінах, при чому всі знають, шо вони там ховаються... і так далі, і так далі
і по мєлочі:
Докладніше

Шкода, що всі оці швидкоплинні...

podolaihama

Шкода, що всі оці швидкоплинні але дуже симптоматичні меми типу "непозбувної бентеги" ніхто не фіксує в художніх творах. Все це треба обережно збирати до купи і вводити в обіг, так чи інакше.

Хто зараз згадає мем про свиноферму і "позакривали пиздаки!"? Уже мабуть ніхто, але є подвижники, що збирають такі дорогоцінності і консервують в текстах для нащадків.

Завдяки книжці "Фаршрутка", наприклад, позакривали пиздаки прорвуться у майбутнє і зафіксуються в народній пам'яті. Справа за шкільною освітою будучині ггг

АПД. Ну так, бентега, котра непозбувна, має шанс, адже теж народилася в творчій судомі перекладача, але контекст не той. Хуйовий, прямо скажемо, контекст.

 
 
Докладніше

Захарна вже мабуть чи вп"яте...

kz

Захарна вже мабуть чи вп"яте, чи в десяте не полізе в крижану воду, хоча героїчний настрій був всі роки: от я січас як наберусь відваги, та залізу в морозну пекучу воду, та сьорбну повітря, та як занурюсь! мухахаха!!!
Вже одного разу навіть роздягатись почала, пуховичок розстебнула, але тоді був мороз - 19 і для першого разу було досить морозючно) вопщим, з температурними показниками мені в цей день чомусь постійно не контачило, та я й і в +5 не полізла б, чо там кривити і корчить з себе казна що...
Загалом, дива не сталось і Захарна так і не змогла влізти в крижану воду, не дивлячись на те, що вся сім"я щороку занурювалась.

Вопщим, нє шмагла я, котани... 
Мороз то не моє. Я дитя тепла, асвальту та дупла повище. Птаха вопщим, раняна, яка відстала від рейсу на теплі краї і змушена зимувати в морозі і скреготати клювом)

Згадала! Але що у мене є!
У Захарни є свіжайша!!! Йорданська вода та свічки з Гроба Господнього. А все завдяки двом куріпочкам-подружкам, які в листопаді були на Святій Землі та про Захарну не забули, привезли водички та свічок, мої дівчатка, дві Оленки, цьомки вам!
такщо Захарна сьогодні змиє свої гріхи не простою водою, а Йорданською! Та і гріхів у Захарни всього два: патологічна лінь на оправдатєльній основі та схильність до кріпкого матюкального слівця, ну ще пара цигарок в день, а так все, чиста, що роса карпатських гір та водограю)

пси: ні, всетаки не бачу необхідності людям, які не моржують лізти в крижану воду, кричать у воді, як раптом їх гаспид за дупу вжалив, а потім чарку за чаркою вкидає в черево... ні, недобре оцей показушний флешмоб на свято...

Докладніше

Василь не те щоб сильно пив...

lp2

І Оксана не те щоб була вже такою противною..
Просто якось так склалося. Ще молоді, але вже далеко не юні вони пов’язали свої життя в той момент, коли обидвоє почувалися страшенно самотніми. А потім звикли бути самотніми разом. Раз по раз розбавляли рутину тим, що один напивався до чортиків, а інша відривалася по повній в ці моменти. 
І плило життя рік за роком. Пішли з хати, прийшли в хату, повечеряли, полаялись, лягли спати. Оксана колись ніжною була, а тепер говорила крізь зуби і не втрачала нагоди шпильок підпустити, коли Василь, від нічого робити, йшов до кав’ярні з Іваном і пропускав гальбу другу пива. Так і жили.
З часом відстороненість ставала глибшою, претензії більшими, життя нестерпнішим.
- Знову?
- Що знову?
- Напився знову, що?
- А тобі що?
- А нічого мені. Однаково, так само як і тобі. Ти мені довго будеш життя псувати, довго будеш нерви висотувати. У всіх чоловіки, як чоловіки, а у мене хто зна що. Тобі ні до чого діла немає. Ти ж як сновида живеш, щось робиш, так автоматично щось. Не дивишся навіть, що їсиш.
- Угу, - бурчав зазвичай на то Василь. А Оксану від тієї байдужості аж скручувало у вузол.
- Ах ти ж курвисько! Ти скільки сьогодні грошей пропив? Я мушу за хатою дивитися, їси варити, прати, прибирати, а ти ррраз і півзарплати процвиндив. Мабуть надто легко тобі живеться, що ні за що не відповідаєш, а лиш душу мені висотуєш по частинам! Ти егоїст! Очі би мої тебе не бачили ніколи.
Василь зазвичай спокійно піднімав погляд на Оксану і дивлячись посоловівшими очима прямо їй в обличчя, язиком що заплітався питав,
- А на хороби тобі гроші?

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info