ПОЕТ

podolaihama

Цe ти поeт?

Так, щe й поeт
А скока, вася, тібє, лєт?
Сімсот, алe нe лєт, а год
Так а каво eта їбьот?

Мeнe їбe, бо я Гeймдалль
У нас богів своя мораль
Їбать, ти бог
Як бачиш, так
Я думаю, шо ти мудак

А я нe думаю, а знаю
Що нині когось покараю
І мозок твій підe на харч
Хтонічним свиням
Всe, пробач

Лунає дзвін і вий Фафніра
Болючий зойк, і ось квартира
Дe пили разом бог і бик
Почула пeрeдсмeртний крик

Чому Іґґдрасіль проростає
Чeрeз цикльований паркeт?
Чому по стінах кров стікає?
Всe просто, вася. Бог — поeт

Докладніше

Правильний PR

vc

У папи Франциска за весь час правління по суті, всього одна реформа, але яка!!!

- Дозволено годувати грудьми в Сикстинській капеллі!!!

І всі такі: "Вау!"...

А дозволили б годувати грудьми в АП чи у Верховній Раді... Всі б тільки матюкалися та й всьо... :-)

Докладніше

Львів, дивися! До тебе їде чергове пиздло...

podolaihama

Вже в середу. Ще й не пролізеш туди так просто. Карочє, везуть хуйового письменника в клітці, на поталу яко обізяну.

10 січня о 19:00 у ресторації Doctor Faust в рамках проекту “Літературне повстання” відбудеться авторське читання у форматі демократичного стендапу “Містичні пригоди павіана Томаса, або 12 народжень та смертей мавпи й українця”, а також презентація книжок письменника Івана Семесюка, виданих видавництвом Люта Справа: ”Щоденник україножера”, “Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса” і “Фаршрутка”.

Також у програмі: страшна пиятика, взаємне спілкування та піклування, обмін життєвим досвідом та осягнення істини як вона є. Захід матиме характер антропологічної сесії.
Партнери заходу: Ivan Semesyuk, арт-клуб Х.Л.А.М. (Художники Літератори Артисти Музиканти Київ), видавництво Люта Справа.
Подія матиме закритий формат. Вікові обмеження: 18+.
Вартість квитка – 100 грн (пригощаємо наливками).
Локація – ресторація Doctor Faust, Львів, вул. Вірменська, 14.
Обов'язкове попереднє замовлення квитків за тел.: 098 507 70 66.

Фото Івана Семесюка.
Докладніше

Цікавий феномен сучасної...

podolaihama

Цікавий феномен сучасної української міфотворчості. Створюються не лише історичні міфи про щось, що таки мало місце в якійсь формі (тут нічого не маю проти), але й міфи про якоби існування міфів. Легенд, котрих ніхто ніколи не чув, переказів, котрі ніхто нікому не переказував. Ось це вже попахує інвалідністю і кріпацтвом серця.

Це чимось нагадує відомі авантюри чеських будителів, котрі вигадували начебто несподівано знайдені "історичні" чеські літописи, з повністю вигаданим літописанням, персонажами та подіями. Врешті, це закінчилося викриттям фікцій і низкою самогубств, як не дивно. Чехи врешті зрозуміли, що достатньо просто бути чехами, щоби позбутися німецького культурного панування і перейшли в практичну площину - модернізацію мови, наприклад, конструювання нового словника, створення термінології.

Цікаво також, що наші міфотворці, зокрема характерникознавці, не опускаються навіть до створення "історичних" підробок, а просто заявляють - згідно переказів.

Докладніше

Взагалі з міфом...

podolaihama

Взагалі з міфом є ще одна технічна проблема. Раніше, в умовно доінформаційну епоху, основним джерелом створення міфу була аристократична культура, в різних її формах. Далі міф опускався нижче, в маси, еволюціонував, довго шліфувався і набував, врешті, естетичної ваги. Правда, неправда - похуй. Красіво.

Нині ж недогризена борозняками бараболя з червоним їбальником і смартфоном в клешнях, може вилізти з льоху і написати дослідження про містичні таємниці характерників, відкрити секцію бойового кан-кану і срати про це через смартфон сотням підлітків в голови прямою наводкою. А врешті потрапити до шкільної програми, присмоктатися до держбюджету, проповзти у вирішальні кабінети і начепити на сраку еполєт. Здається у нас питання навіть не до міфотворчості як такої, а до її виробників.

Спочатку пиляємо роги, а потім заходимо в залу з богемською люстрою, бо інакше пиздець люстрі, залі, а також пиздець паркету, бо там же ж ще й копита ніхуйові, з присохшим до них кизяком.

Все, вибачайте, бомбануло. Тему закрито, до нових зустрічей в криницях народної пам'яті.

Докладніше

Фукуяма

podolaihama

Пакували мусора 

Фукуяму Фрeнсіса
Цe кінeць! - волав учeний
Двадцять років скeпсіса!

Слідчі швидко встановили
Філософські наміри
І в суді постановили -
На тюрeмні камeри!

Згідно кодeксу шикарного
А також конституціі
Засудили вчeного
На двадцять год обструкціі

Що ж, і правильно зробили
Нєхуй зазіхати
Ок, історія скінчилась
Алe ж трeба мати

Хай нe совіть, так хоча би
Шото, шо нагадує
Eволюція спинилась?
А кого цe радує?

Нахуя писати книжку
Про кінeць історіі?
В поліцeйському дворі
Зацвіли магноліі

Докладніше

Подуріли всі з тим Різдвом...

lp2

- Подуріли всі з тим Різдвом. Ти диви, які воцерковлені стали..., - бурчав дід Гаврило проштовхуючись поміж людей, на передріздвяному базарі в Дуліцькому.
Дід Гаврило бурчав майже завжди. Є такі люди, жовчні і всім незадоволені, завжди, цілодобово. Його жінка, баба Єля, могла б розказати, що бурчить Гаврило навіть вночі, коли спить, але не розказувала, бо поїхала від нього в Попєльню до батьків. Ще в дев'яності, як тільки стало точно зрозумілим, що "совєти" вже не повернуться, а Сталін не реінкарнується, жовчність Гаврила сягнула апогею і баба Єля, не витримавши втікла. Гаврило, якщо й сумував, то видно по ньому того не було. Якісь самотні молодички намагалися влаштувати особисте життя поруч з дідом, тоді ще здоровим і міцним п'ятидесятирічним дядьком, але більш ніж на пару годин "лічной жизні" не вистачало нікого. 
- Та хай би він сказився, де це бачено: "Не стій там, туди не сідай, чого свого баняка не принесла, не чіпай картоплю, то на посадку, не сип цукру так багато, закрий рота свому малому, чого розспівалася", та хто ж це витримає?
Таких молодичок було чи п'ять чи шість, а потім і вони перевелися, бо дід старів і цікавість викликала лише його хата і двадцять соток городу біля неї, які дід ще в молодості засадив яблунями. Але жодні сотки не вартували "нєрвів" які вдосталь давав Гаврило в "нагрузку".
Дідові яблуні Симиренки були найкращими в селі. Колись дід купив садженці в Києві на виставці, куди його посилали по партійній лінії. Ці яблуні так вабили сільських дітлахів, що з часом дід купив собі "ружжо" з якого не вагаючись міг стрельнути в того, хто наважиться перелізти через паркан. В Дуліцькому навіть виникла новорічна традиція серед старших парубків - в переддень нового року виломати частину Гаврилового паркану і спалити його біля Панського ставка. Це вважалося таким собі посвяченням в парубоцтво за дуліцькими традиціями. Виломав, спалив - можна йти свататись. Дід чатував хлопців щороку. Але садок був в двадцять соток, паркан довжелезний, а дід один. Тому перед кожним Різдвом дід як раз йшов на базар по цвяхи, щоби ставити паркан наново. 

Докладніше

Різдвяне диво знач...

tb1

Їхати спокійно з полтавщини, уявляти як спокійно ввечері зробиш святкову вечерю, з благом, сміхом і щастям 
Їхати... І стати за 90 км. від дому. Зламалась машина. Зовсім зламалась. А ми на заправці в полі. В машині двоє дітей і купа маминих і тьотіних гостинців. І одній дитині на потяг на 17:22.
І диво в людях, диво в тому, що дзвониш відразу до друга, а він каже "нічого не думай, я виїжджаю". Дзвониш на сто, а твій майстер каже, " я зараз виїду з тросом по машину". Дзвонить друг з Рівного і пропонує підняти півукраїни, щоб ми в полі не стояли.
Ось воно Різдвяне диво, яке складається з людей з величезним серцем і ооооооттакенною душею.
Дякую Evgen Mikhin, ми скрізь встигли, ми без куті і без 12 страв, але видихнули, і зрозуміли, що дива живуть в людях. Якщо комусь треба контакти хороших автомеханіків, можу порекомендувати.
Хай цього Різдва усім пощастить в дорозі і в житті, а головне, з людьми.
Пішла святкувати своє Різдвяне диво.
Докладніше

Якщо мeнe хрeстив члeн організаціі...

podolaihama

Якщо мeнe хрeстив члeн організаціі заснованоі свого часу як підрозділ НКВД-КГБ, щe й п'яний, то навіть формально я нe можу вважатися хрeщeною людиною. Отжe я нeхристь, і цe щойно до мeнe дійшло остаточно. Якщо колись я раптом зійду з рeйок, і вирішу таки по-справжньому охрeститися, то зроблю цe в римському костeлі, і нe чeрeз тe, що я боговір, гот і агросакс, а чeрeз тe, що мій улюблeний сeрeдньовічний філософ - мeйстeр Eкхарт, католицький сeктант і викладач трьох унівeрситeтів. Якщо вжe й бути католиком, то тільки сeктантом.

А вас, моі візантійські друзі, вітаю з Різдвом Христовим. Хочу щоби і ви мeнe привітали в дeнь народжeння сeра Чарльза Дарвіна. Для мeнe цe дeржавнe свято і законний вихідний. В цeй дeнь можна нe eволюціонувати.

Докладніше

Міцно притуляюся лобом до дзеркала...

lp2

Міцно притуляюся лобом до дзеркала. Вглядуюсь кудись в задзеркалля. Я давно вже підозрюю, що там, по ту сторону скла - справжнє. А тут..
Тут все навиворіт. 
Тут модно розмовляти мовою ворожої держави і, притомні нібито, люди гризуться виборюючи своє право розмовляти нею. А я не чую української по радіо. Не бачу її на шпальтах. А вони гризуться, використовуючи весь свій величезний потенціал, не за те щоб жити достойно в цій державі, а за ворожу нав'язану мову.
Тут, в країні де ніколи не любили владу, тут дивним чином моляться на неї... Тут цькують за незгоду з владою..
Тут, в країні що завжди була сердечною, тут сміються з вбивства і зі згвалтувань. Тут толерують насилля в родині і не толерують геїв..
Тут в країні з неймовірним мовним потенціалом, щоб тебе почули, потрібно віртуозно обкладати всіх матюками. І чим саркастичнішим і брутальнішим ти будеш, тим більше шансів...ні не змінити щось, а бути купленим тими в кого є гроші.
Тут в країні, що сама природа її надихає творити красу, в моді відвертий несмак
Тут в країні козаків, партизанів і повстанців стало нормою "не розхитувати човен".
Тут в середині січня йде довгий і холодний дощ...
Я не пам'ятаю, як потрапила сюди, в задзеркалля. І тисну лобом в холодне скло, міцно заплющуючи очі. Відкриваю їх - і знову ні... Не вийшло..

Докладніше

Стаття "Характерники" у Вікіпедії...

podolaihama

Стаття "Характерники" у Вікіпедії - це такий трешняк і риганина позбавлена енциклопедичності та історичності, що сама ідея взаємної перевіряємості Викіпедії наїбнулася яко Убер в Україні. Здається там засіла мафія якихось шизофреників і вони лобіюють одне одного. Хто взагалі цим займаєтья?

Стаття ж абсолютно не відповідає вимогам енциклопедії як жанру. Навіть наведені в ній джерела не дають підстав говорити про історичне існування характерників взагалі, але вони там допизділися до того, що "характерниками ставали, як правило, люди з екстрасенсорними здібностями, зі схильністю до навіювання, гіпнозу, яснобачення, телекінезу чи телепатії".

Що роблять ці довбойоби? Сруть в ті самі криниці народної мудрості, чи як там їх. Неймовірний у своєму нахабстві гній калу.

Докладніше

Як себе развлєчь в довгі новорічні канікули...

vc

Я живу біля аеропорту "Жуляни", недалеко. Літаки взлітають і сідають повз мої вікна.

То можна сісти на балконі і удавати діспетчера... Налить бокал вина, і ждать поки мотори літакові загудуть...

Потом кажеш так строго: "Борт WR 32-04 взльот разрішаю!"

Бачиш, через хвилину - якийсь WizzAir пішов на Шарм-ель-Шейх чи на Дубай, прямо по твоєму приказу...

Таке відчуття, що керуєш світом...

Сідають, правда, без мого разрішенія, бо то на друге вікно треба переходить... Ну я не обіжаюся...

Ше б якийсь картуз з кокардою... Ну, в мене нема... Треба купить...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info