каждого але то каждого разу...

maf

каждого але то каждого разу, коли зажмурюєцця черговий мудак, йобані гуманісти начинають тулити цитату про мьортвих ілі нічєво, ілі хорошо
їх поправляють, мол, там по-іншому вопше-то, у автора, хілона чи як його там
та срать з балкона, як там у хілона

шо за хуйня вопше? нє, ну я понімаю єслі там допустім закон архімеда чи теорема піфагора, але шо нам прям блядь всім обязатєльно внімать, шо там пиздонув якись грек чи римлянин 2500 тищ лєт назад про мьортвих?

Докладніше

Про істрєбітєлі...

vc

Ось скоро наш президент поїде десь в чорнобильску зону, закине там вудку в річку, та як поймає щуку...

Не чєта сібірській... З трьома головами, шість метрів і знає два язика - український і хінді... Говоряща, да... Образована, воспитана...

Путін удавиться од завісті

.

Докладніше

Мені на пошту іноді приходять...

vc

Мені на пошту іноді приходять всякі спам-розсилки про глобальні мірові новості...

Вчора получив чергову сводку. Із неї виходить, шо главне в мірє на січас - це не война Трампа з конгресом, не чергова порція санкцій проти Росії і даже не міграційні, перелітні путі Саакашвілі... А - тектонічні зрушення в партії "За жизнь"... Зокрема, про те, що Мураєв покидає Рабіновіча...

Да уж... "Всє партії несчастны по своему", - писав якось Лів Товстий Ганці Карєніній...

Я от недавно книжку читав познаватєльну та інтересну - "Очаровательный кишечник". Оказується, там міліарди всяких бактерій і прочої живності... Одні в прямій кишці живуть, а другі - в кривій якійсь... Свої там у них всякі разні діла, разборки, скандали і ожесточонна борьба поміж собою... А ми про то даже не знаєм нічого...

Правда, бактерії бувають полєзні даже...

.

Докладніше

10 років тому я лазив по стройках...

podolaihama

10 років тому я лазив по стройках, калатав у відрі гіпсовий розчин і ліпив з цього гівна ідіотські баобаби, печерні гроти, а також уйобіщні декоративні рельєфи.

Цікавого в тому мало, однак це найкращій спосіб долучитися до джерел народної мудрості. Добре, що деякі спалахи цієї мудрості я занотовував.

Припиздячив я зранку на стройку, а на стройці нема чим робить. Нема чим робить. Цим сказано все.

Можливо зроблю з цього футболку для Semesyukshop - крамниця.

Фото Івана Семесюка.
Докладніше

Ви стикаєтесь з явищем бодішеймінгу?

lp2

Не в дописах у ФБ, а в житті. Бо одне діло, коли якусь невідому фотку на язиках тягають, а друге - коли тебе особисто шеймінгують?
Я все життя стикаюсь. Починаючи з малолітнього віку, коли приїздила до бабусі "Божечки, яке ж ти худюще, шо та мати собі думає?!! Глиста!" ви скажете, що всі бабусі такі, але в мене це ще й було неоспорюваним, бо я ж дійсно худа. Всі товсті тітки, яких я зустрічала впродовж свого життя мене намагались шеймінгувати. "Їж хоч щось, дивитись неможна" "Скілєт ходячий, взятись нема за що" "Як ти рожать (носить, кормить) збираєшся?" "Ти що наркоманка (хвора)?" "Ні сраки, ні цицьок, хіба ж ти жінка"
І радили "Їж!" і годували мало не силою "Ще одну ложечку, Леся, не вздумай ригать" "З'їж шото, тобі на пользу!"
Так от, коли я підросла і на подібні закиди сказала - "краще бути худою, ніж жирнючою як ти" на мене образились до сліз. "В мене організм такий, що я тільки нюхаю і вже поправляюсь, як так можна - це хвороба!" я відповіла "Хвороба ця називається - не можу перестати жерти! І лікується психологом, дієтологом і замком на холодильнику" Зі мною перестали спілкуватись. 
Я про що - толерантність як явище починається з себе.
Якщо мені скажуть "Ти така тендітна як билинка!" я відповім "Зате в тебе по справжньому жіночна фігура, яка більшості чоловіків дуже подобається" а якщо мені скажуть "Бльо ти така тоща!" я відповім "А ти жирна як свиня, що підійти гидко" Вловлюєте різницю?
А щодо ваги - кожен повинен почуватися комфортно в своєму тілі і від кілограмів це взагалі не залежить)))

Докладніше

Кондиціонер то підступна штука...

vc

Особенно в машині... Краще вікна відкриті...

Їду колись за кермом. І була в мене груша. Велика така, сочна, зріла... Рішив я ззісти...

Але з першим укусом зрозумів, що то була помилка. Груша почала предательски капать липким і солодким соком прямо на мене...

То я вирішив срочно від неї ізбавиться, і викинуть у вікно. Бо їхав по полю...

І ще я думав, що вікно у мене відкрите... Як розмахнувся...

В наступну мить в салоні автомобіля раптово зірвалася якась бомба!!!

Осколки груші я соскрібав з себе і з салона машини і з усього іншого часа півтора...

Докладніше

була одна прекрасна країна...

maf

 

була одна прекрасна країна. там жили чудові законослухняні люди. у деяких були машини, у інших ні. дехто їздив виробами радянського та українського автопрому, дехто пригнав авто з європи, чесно заплативши високе мито, впроваджене для захисту вищезгаданого вітчизняного виробника, ті, що багатші - купили нові авто в салонах
і все було прекрасно, водії їздили за правилами, не перевищуючи швидкість, вмикаючи поворотніки, пропускаючи вперед громадський транспорт і швидку допомогу, паркувались тільки в відведених для цього місцях, і зовсім-презовсім не забруднювали повітря
навіть старий жигуль-копєйка пихтів чимось дуже чорним, але абсолютно нешкідливим для навколишнього середовища
аж тут напали на країну злі вороги - дешеві старі і поганющі машини на литовських бляхах
втираючись в довіру до не дуже свідомих громадян і користуючись їх жадобою халяви, опанувавши їх душу і совість, бляхи вторглись на територію цієї прекрасної країни
і настав хаос

Докладніше

Сценаристи і режисери з Бродвею...

did s

Сценаристи і режисери з Бродвею, які займаються постановкою мюзикла «Містер Трамп ілі Цирк на дроті» якість безстижі плагіатори. Бо сцена, в якій містер Трамп готовиться ісполнить трюк з подписанієм Закону про санкції просто-таки злизана з Імре Кальмана. А іменно, з його відомої оперети «Принцеса цирка», де є сцена, коли містер Ікс, готовлячись до виходу на арену натхненно співає:

“Светит прожектор,
Фанфары гремят,
Публика ждёт,
Будь смелей, акробат...”

Пока публіка нетерпляче йорзає в кріслах, а акробат Трамп наспівуючи в Овальному кабінеті арію рішає як іменно ісполнить трюк з підписанням Закону про санкції – втихаря за лаштунками ілі под куполом цирка при большом стєченії публіки та преси, - директор цирку сіньйор Фіреллі (роль якого ісполняє віце-президент Майк Пенс) гастролірує по світу. Де пользується великим успіхом, особливо коли переповідає в красках содєржаніє своєї останньої розмови з Трампом.

Пенс - О, бамбіно!
Трамп - Ой
Пенс - Шо ой, шо ой?
Трамп - Господін віце-презідєнт...
Пенс - Чого так офіціально? Господін віце-презідєнт... Називай мене просто Папа Фі - сокращонно від Фіреллі. Папа Фі - скажи
Трамп – No!
Пенс - No - ето мужскоє слово. А шути горохові всігда мають виполнять то, шо їм велєно! Подписуй Закон давай і не вимахуйся. Бо "No" - ето мужскоє... слово
Трамп - Вот я і кажу- No
Пенс - А я кажу - уволю
Трамп - Ну господін віце-президент...
Пенс - Нєт, Папа Фі
Трамп - Господін віце-презідєнт
Пенс - Я жду
Трамп - Господин віце-презідєнт...
Пенс - Папа Фі. Ну? Ну? Ти ж мене знаєш... Папа Фі
Трамп (неуверенно) - Фі
Пенс - Ну Фі Папа, ну Папа Фі
Трамп - Ааааааа [плаче]

Докладніше

Прадідо мій тіточний...

vovk

Прадідо мій тіточний, Орест Петрович, на шарікопідшипниковому в 1941 році работав. Прямо з рабфака - і в цех. Ну і участвував у всьому. Марші фізкультурників, товаріщєскі суди, встрєчні плани, колективні письма - час був такий. Гарячий і суровий. Було де розвернутись ентузіасту. А на день рождєнья Ільїча підійшли до нього старші товаріщі і в самодіяльність художню іти загітували. А то завод на 10 тищ душ, половину республіканської оборонки тягне, а в театрі три добровольця і уборщиця - навіть агропоему паршиву не поставиш. Ну і пристав він на то, тому шо молодий був і труднощів не боявся.

А у театрі тому режисер якраз новий об'явився, Петрович, із ітееровців. Дарма шо бувший гімназист, а голова світла і партійної лінії державсь. І рішив він п'єсу поставить, про рождєніє Сталіна. Текст хороший присочинив, ролі роздав і давай репетирувать. А в ніч перед прем'єрою генеральну репетицію вдарив, в актовому залі, перед комсомольцями і партячейкою.

Піднялися значить куліси, а на сцені - курна ізба десь в Шушенському. А в ізбі тій Папа і Мама, обоє вусаті, в кожанках і з маузерами, щоб революційну романтіку показати. А в колисці - Коба, в маршалському френчі з орденом, Правду читає і Герцоговину Флор курит. Аж тут відкрилися двері - і заходять Три Комуніста - Маркс, Енгельс і Академік Тімірязєв. Дари тому шо принесли - серп, молот і сахарного пітуха ліпецького проїзводства. Подарки під люлькою склали, під стєнкою построїлись і Інтернаціонала співають. А потім фізкультпривіт Вождю оддали і давай бог ноги - спішать. А прадідо чита із-за куліс шо вони за ново путєводною звєздою в Германію поспішають де через десять літ великий соціаліст і луччий друг Союзу народиться, Адольфом звать будуть.

Аж тут як загупає надворі, аж стіна в театрі обвалилась. Вибігли артісти і рабочі на вулицю - аж то Германія подло і без об'явлєнія на Союз напала, фашисти немиті тому шо.

То старий рабочий Яковлєв, той самий шо Маркса грав, не був дураком, а побіг в НКВД і всьо про новаторську п'єсу розказав. То режисера і остальних Двох Комуністів до висшої награди представили, а остальним артистам путьовки в Магадан од 15 до 25 літ роздали. А прадіду по молодості тільки 10 дали, та й то в Казахстані.

Ось так колись народ театром увлікався, не то шо зараз. Золоті врємєна були.

Самі то як православні? в тіятр ходите?

Докладніше

А січас, любі мої котани-котанчики...

kz

А січас, любі мої котани-котанчики, Захарна вам повідає про наболіле
А наболіло їй вже давно, з часів використання на цих ваших мордокнижних шпальтах слова "Котани", яким вона густо користується тут же
Заґалом що... А загалом те, що ось уже вкотре Захарні прилетіло питання: а що таке КОТАНИ?
Тому Захарна недовго буде розминатись в українському бойовому гопаку, а відразу перейде власне до самого запального танцю

Ви ж розумієте мій інтелектуальний стан, доведений до крайнього виснаження і де валяється моя нещасна щелепа, яка останніх пів-року отак вивалювалась долу щонайменше разів п"ять?

Ну як, як в наш вік інтелектуального прогресу, коли всячеські орбітальні станції вже, шо хробаки доривають останні доступні шматки космічного простору і бороздять недобороздяне, а невпинне штучне око як не сьогодні то завтра буде стежити за кожним тілорухом на вашому тілі, деякі упороті індівіди вмудряються містіфіціровать патологічну абстракцію!
Абстракцію, блять! І не яку небудь, патологічну! Це вже якийсь особливий ґлум над особистістю. Я б сказала філіґранно витончений, курва!

Вопщим ладно, шото я задовго розоряюсь над вступом без копійки грошів, перейдем до основного
* Тут Захарна підійшла до дошки, натягла на себе образ першої вчительки, поправила окуляри і постукала указкою по дошці*

Любі мої, АХТУНҐ!

Докладніше

У мене на Фб більше ста тисяч людей підписано...

vc

У мене на Фб більше ста тисяч людей підписано. І я ніяк не питаюсь ними управлять, бо це безсмислєнно. Це зовсім специфічна аудиторія тонких струн душі...

Попробуйте, когось в чомусь переконать тут, і убідить за когось проголосувать! - Хрен там! Кожне саме собі на умі...

Фейсбук в моїй жизні не має ніякого практичного, прикладного призначення і я на ньому не заробив жодної копійки, бо то не мойо. То так просто, хай буде собі...

При всьому тому, з такою кількістю людей на моїй сторінці, майже не буває якоїсь оголтєлої сквернословщини (кроме мене самого) і відвертої агресії одне до одного... Ну, не без того, звісно, але рідко...

Тому мені дуже ржачно наблюдати, як політики питаються приманить до себе людей, якимись цілком дикими, неєстєственними способами в соцмережах...

Один питається порадиться з фейсбуком про якісь абсолютно свої лічні, нікому не потрібні потреби й запроси. Питає: Как ви счітаєтє? Ізбіратєлі?

А ізбіратєлі йому здебільшого отвічають: та нам похуй, пашол нахуй...

А він їм потом відповіда: сам пашол нахуй! Забанил я тебя, сука...

Побалакали короче... :-)

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info