Жив в Конотопі на Зеленчаку...

gorovyi

Жив в Конотопі на Зеленчаку Льоня. З самого дитинства любив техніку і всякі шутіхі. То карбід взривав, то салют саморобний робив. Вопщім одарьонна дитина. Ну шо, підріс, пішов в армію. Де служив точно не скажу но тоже шось було з вибухівкою связано. Дембельнувся, тик-мик роботи нема ніякої. Куди не піде візує глухо. Хіба в торговлю но з Льоні такий продавець шо аж смішно. Вопщім скрутно було. І вирішив він поїхати в Київ в міліцію поступать. 
 Прийшов до начальника по кадрам так і так каже, хочу в вас работать. Ну начальник питає, а шо вмієш, мол? Льоня каже вмію міни ставить і розряжать. Начальник покрутив головою, тіпа нашо нам такі спеціалісти? Ну нє то нє, Льоня тоді дістав з сумки якусь фігню з дротами, годинником, запалом. Все блимає, кнопочки якісь горять, і бабах цю штуку на сейф на магніті присобачив. Начальник онімів, а Льоня пішов на вихід. Вопщім догнали його, зняв він ту фігню, виявилося муляж. Но його таки взяли в вибухотехнічну службу, а щас ніби аж десь в охороні Президента працює, но чи правда не скажу.
#КонотопЗемляЛегенд

Докладніше

Це не погода, котани...

kz

Це не погода, котани, це якийсь суцільний здєц, а я ще кашолка стара, на кота Боніфацея гримала, чо нігадяй в одіяла поліз і не викуриш його нічим, а він, харошка така, лічним сіноптіком Захарни работав, о!

Січас Боніфацей бодр, свєж і в самому розквіті котячого організма і вроді натякає, що суцільний погодній здєц минає, але хто його зна, квітнева погода виявилась оманливою до такої крайності, що обвести досвідченого синоптіка Боніфацея навкруг пальця - їй раз плюнуть.

Вітер кажись погнав сніги на Молдавію і сьогодні трішки засніжить в Одесі та околицях, Франеку та Черновіцах, ну і конвульсивно дриґне снігом в північно-центральному регіоні ще 2 дня, шануймося, репетузи та трухани з начосом пхати на антресолі ще рано, вони ще може навіть знадобляться в травні, гиги)))

Ех... знову дупа бібрікосам, черешням, вишням... 
але нам не звикати, чи не так?

На світлині: Боніфацей Тайсонович віщує хурделицю, хай їх грець!

Докладніше

єсть такі людішки...

kz

єсть такі людішки, блогерішки називаюця, шо нівжисть не лайкнуть нічийого комента, хоча стрічку читають справно і стирчать в ній сутками, шоб не випасти з тренда, а хібашо снізойдут взбурліть в чужих коментарях і то не завжди. Не царскоє це дєло, самі понімаєте
зато єслі вилазить у фб якась звіздунья чи звіздун надто пожирнєє в плані підписників - вони там найперші і готові лайкать навіть ... ну ви поняли шо, гг)))

Птп - посіпаки топорного подхалімажа, ЛСДешніків там як гамна за сараєм, тикни пальцем в любого - попадеш правильно)))

/ЛСД - лідЕри суспільної думки, па рюцьке ЛОМи/

тут багато впарююця за лайки, не партесь, сердеги
шо вам з тих лайків у сахарка? 
нать на ліверку для Сірка не вистачить, лізьте на ютуб влогерствувати - там хоч гроші плотют і то січас суттєво урізали, без 10К переглядів взагалі лапать ніц...

пробздєлі нішу, гг)))

пси: Захарна шото забросіла себе в провокатівному жанрі напроч, нада вертаця у великий спорт, гиги, половити гугняву рибку в мутній водиці, бо зажрались шото всі напроч, зажиріли і покрились лускою непуганих ідіотів.

Докладніше

Отже, чоловіча футболка...

podolaihama

Отже, чоловіча футболка за мотивами творчості Пирятин Гурт, а саме пісні Самонаїбнувсь.

Пішов я на рибольку
Де й нахуйорився
Вернувсь додому п'яний
Вкусило порося!

Semesyukshop - крамниця запускає серію Весняне Загострення. Ібо в цьому смисл нашого доволі безглуздого життя.

Всім спасибі.

100% бавовна вищого гатунку технологія прямого цифрового друку Розмiр XS S M L XL XXL 3XL ширина (см) 43 47 49 52 55 59 62 довжина (см) 67 69 72 75 77 80 80 Прання: 30 градусів Делікатний режим. 600 оборотів. Не застосовувати…
SEMESYUKSHOP.COM

 

 
Докладніше

Ахтунг! Увагхтунг!

podolaihama

Сьогодні о 21.00 на Ofr.fm/Zemlya слухайте програму Еволюція або Смерть.

В гостях Old Fashioned Radio пан Георгій Стуруа власною особою, а розмова піде про Крим, звідки пан родом, про музичний проект Sevastopil Band, про русскоязьічную чєллюсть мешканців знаного півострова, про націонал-гедонізм як світоглядне вчення, а також про інші творчі конвульсії.

Націонал-дарвінізм VS націонал-гедонізм як підмурок майбутнього цивілізаційного успіху заляканих аборигенів теренів.

Докладніше

Десакралізація козацького міфу...

podolaihama

Десакралізація козацького міфу під час нашого перебування в Черкасах дійшла певної межі, перетнути яку уже складно.

В глибоких розмовах народився коміксний персонаж - старий Гній зі Смердигори. Характерник з нестерпним характером і відповідною вдачею.

Ймовірно він стане одним з персонажів Некросатирикону, тому доведеться перекувати його на дрібного і злоїбучого волинського шляхтича, або й князя, зважаючи на специфіку регіону, бо дія відбувається в докозацьку епоху.

Докладніше

1000 і 1 ніч війни

gorovyi

Аліна спинила машину біля брами, дістала з багажника пакет та квіти, і пішла вглиб алеєю. Хоча було зовсім рано біля деяких могилок вже товклися люди. Вони щось мели, гребли, виривали, скидали на купу. Аліна пройшла центральною алеєю і звернула ліворуч. На кладовищі пахло свіжозірваною зеленню і фарбою. Співали пташки. Вглибині, серед павутиння огорож, між двома вербами, там де була Валікова могилка Аліна побачила чиюсь тінь і на секунду заклякла. Та вже в наступну мить зрозуміла хто це. 

- Привіть, Вань, - Аліна підійшла і поклала руку на його плече. 
Іван, худий, жилавий, виглядав навіть молодше своїх двадцяти. Якби не грубий шрам на шиї і далі через всю щоку аж до ока, то його легко було б приняти за підлітка.
- Драстє, - Іван підняв голову, - нічого шо я тут?
- Та які проблеми, ти шо? - Аліна поставила на лавку поруч з чоловіком пакет, - а ти давно? 
- Вчора приїхав. На три дні. 
- А тут давно? - Аліна заходилася прибирати могилу, хоча фактично все було в ідеальному порядку.
- Та я одразу сюди. 
- Ти шо, ночував тут? 
Аліна саме хотіла помінять воду в вазі, вилила з неї збоку під огорожку, однак він слів хлопця безсило опустилася на лавку поруч з ним. Кілька хвилин обидва мовчали. Вітерець легенько хитав вербові гілки вгорі, десь співала пташка та час від часу долітав звук машин з дороги. 
- Вань! 
- Що? 

Докладніше

Ми познайомилися з ним, ви не повірите...

gorovyi

Ми познайомилися з ним, ви не повірите, дитинство назад - десь шістнадцять років тому. В вже через якісь пів року я попросив його про послугу - заспівати "ні обіцянок ні пробачень" для дорогої мені людини.
- в мене літак в Канаду в цей день.
- Ну одну пісню.
- Ну ти реально розумієш шо це буде одна пісня?
- Так.
- Добре, я звякну.
Він вибіг з машини тримаючи свої диски.
- Пішли бігом.
За хвилину людина, якій він співав плакала від несподіванки і щастя.
Він заспівав три пісні... попри те, що поспішав. І побіг на літак.
Потім у нас було багато всього. Прохання не тикати мені про Помаранчеву, я маю шо відповісти... от тільки чи схочу.

А ще я я ніколи не забуду як він вітав свою турецьку фанатку по вайберу. Таких людей мало. Одиниці. Мені окрім нього стрівся ще Андрюха... Но Андрюхи нема, а Вітя є. В стб огидні купа людей стрибає на йооо рок-концерті в Атласі. Дякую, Віть. Ти дійсно Божа людина, як про тебе говорять ті, хто знає ближче.

Фото Ruslan Gorovyi.
Докладніше

Операція Гюльчатай або ж Бузіна патріот України

murzik

Вчоний кіт ото зненацька настромився на бравурний доклад Онтоши Гєращєнка по поводу спєцопєрації на сайті Міратворєц.
Не буду переказувати своїми словами цей мутний потік хворобливої свідомості, кому інтересно сходіть почитайте. Але пухнасту скатіну сильно зацікавив пасаж про невинно убієнного Алєся Бузіну, кремлядь пропагандона київського розливу.
І шо ми читаємо? Оказуєця Бузіна по версії Міратворца, був неїбацця яким патріотом но нємношко обдуреним рашен пропагандою.
Ніхуя собі сказав я собі.
Це мабуть все шо треба знати про Міратворєц загалом і Онтошу зокрема.

Фото Дениса Пашаніна.
Докладніше

Цим дописом я, жлоб, вишиватник...

podolaihama

Цим дописом я, жлоб, вишиватник і мережевий скандаліст, розпочинаю серію популяризаторських, майже рекламних постів про вітчизняних виробників, з котрими я мав справу і чиїми речами залюбки користуюся.

Днями, прямо на концерті Riffmaster, шляхом хитрих маніпуляцій я розжився новим ножем, а ножі я люблю, особливо прості і мужицькі такого собі універсально-лісового типу. Шо я скажу - вєщь мощнєйша. Коване вручну лезо, очевидна і висока культура виробництва, нічого зайвого - крепкий і різучій ломік, тяжкенький, дуже зручний на руку. Простий і по-хорошому архаїчний, все як я люблю.

Хто таке робе.

Ілля Вікторович Іванов, коваль, волонтер, один із засновників організації "Волонтери Полісся", з початку 14 року крепко допомагає українським військовим, іздить в АТО не з порожніми руками. Має відповідну нагороду.

KNIFE in MY LIFE - тут власне вони і є, за цим посиланням.

Крім того, ковальська ініціатива Козацький Хрест - теж справа його рук. Раджу ознайомитися, бо це всім нам на користь.

 

Докладніше

Пару місяців не сідала за руль

tb1

Ну воно так бува коли, коли обороти на холостом ходу плавають, коли стойка потекла, шрус опять же, і ще всякого по мєлочі.
Я перестала їй довірять.
А тут сіла сьогодні, запустила двигун і чуть не розплакалась. Такий кайф відчувати мотор, їхати, тертись в тягнучках, сваритися на дорожні служби, матюкати пішоходів. Мурчить в динаміках Ерік Клептон і я їду, кожним метром з під колес відчуваю насолоду.
Чуєш, Тьома, чи можна тоді було подумати, на парковці Ашану, що я перестану боятися це сіре чудовисько?
Чи могла я подумати, що любитиму усі ліві повороти?
Куда ти біжиш, довбана ідіотка через дві сплошні?! - кричу це закляття від пішоходів і посміхаюся.
Як же я скучила за дорогою і за чистим воркотінням двигуна...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info