Був оце на "Батьківських годинах"...

gorovyi

Був оце на "Батьківських годинах" у Ірина Коваль. Говорили про дитинство, юність, дітей, любов... ну хто з вас захоче - послухаєте.

Но зараз про цікаву штуку. Попередньо Іра попросила назвати пісні які я слухаю і дала можливість трохи розповісти про них... тож трохи подіджеїв... ггг отож 6:20 про #ОтВінта, 20:38 #Скрябін, 30:18 #БезОбмежень, 40:30 #Антитіла .

І да... з гаджетів запис не послухаєте. Тільки з компа. Казав і кажу шо могли б вже адаптувати радіво під інет, а не так собі... Но хто мене слухає?

На Годину музики до студії Батьківських завітає людина з характером! Він не боїться висловлювати свою думку, іноді навіть різко, він пише не вигадані історії та любить життя. Він автор і керівник проекту "Служба розшуку дітей", письменник, волонтер, Заслужений журналіст України, режисер короткометра...
SCHEDULE.NRCU.GOV.UA

 

Докладніше

Я завжди серджуся коли...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Татуся Бо

tb1

Я завжди серджуся коли при мені копилячи нижню губку розказують про "сєло" і "сєлюків", називаючи так невихованих, бидлуватих людей. Я кричу і огризаюся, бо саме з села знаю дуже багато порядних, чемних, надзвичайно інтелігентних людей, мудрих і щирих. Та що там казати, кожен другий із тих, хто копилить губоньку сам із села.
У нас аграрна країна, ми можемо всі скільки завгодно гратися у програмістів, мистецтвознавців, поетів і копірайтерів, та кожної осені їдемо копати картоплю.
А тут гаспажа, у львові ошелешеним англомовцям намагається пояснити слова " рагуль" та "хох...л" спираючись у поясненні на словосполучення "юкрейніен фермер". Курва твоя мама, що тебе таку дурну у світ пустила. Рагуль, чи то пак " рагулиця" це ота дірка, яка зневажає тих хто її годує, це ти рагулиця, що не варта підборів тих трудяг. Хох...л, чи то пак хох...лиця - це ти дурне одоробало, яке так і не допетрало семантичних відмінностей.
То розкажи мені у очі Svitlana Warshawska, звідки стільки зневаги до людей?
 
 
Докладніше

Людоньки, як же драйвово...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Леся Полищук

lp2

Людоньки, як же драйвово відчувати себе дружиною найкращої в світі людини. Найдобрішої, найрозумнішої, найпоміркованішої. Як круто розуміти, що якщо ця людина обрала тебе - значить ти не найгірша у цьому всесвіті. Як неймовірно тішить розуміння того, що не зважаючи ні на що, ти вільна в своєму виборі. діях, позиції. Що ти - найкраща в очах людини, що знає все. Що ти - особистість. Що ти - богиня. Що ти - дівчинка, з забаганками якої рахуються, зважають на них, нехай навіть тихо посміюючись у вуса і безсоромно тролячи їх.
І що для цього було необхідно? Просто віднайти себе і чесно сказати - я ось така! 
Дивіться у дзеркало відверто і любіть те що ви бачите. Вдосконалюйте, але любіть першоджерело. Нічого без цього не вийде. Знаю.
І люблю вас всіх)) Цьом)) Добраніч.

Докладніше

Зара стіко розумак візьмуться розмірковувати...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Клєр Захаровна

kz

Зара стіко розумак візьмуться розмірковувати, а шо значить признання хуйлом паспортів недорицпублік, що фейсбук буде реально засраний...
А шо, і Захарна теж втулить пару храз в розрізі геополітики з висоти свого бабського розуму

Трамп і Дональд щось там розмірковував, що він не Обама і вже б давно намилив коє-кому шию по пояс, вимагаючи негайно віддати Крим, а з ним Рим і трошки мідних труб, чим реально закрив перед хуйлушкою двері, давши зрозуміти, шо любов пройшла і помідори пожухли
хуйлушка недовго(шо очінь странно, але зовсім не дивно для щурячих перегонів, бо вибори на морді) пижилась і ніяк не могла чогось потужно-насрального придумати, крім того, як признати аусвайси. Ломанулось в двері і з щурячим оскалом встромило лапу. Едакий рукопашний прийомчик "нога в дверях"
Бо як заставить Трампа після натяків, провокацій та підступних інтрижок зробити те, що він робити не збирався? Правильно, тільки маніпуляції, які хуйлушка називає мнаґахадовачькай

Ну а ми спостерігаєм, чи відчавить Трамп хуйлуші лапу...

Шкода, що Україна в цих бляцьких ігрищах приймає пряму участь...

Докладніше

Не знаю.. 18 лютого...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Леся Полищук

lp2

Не знаю.. 18 лютого я завжди вітаю себе з тим що три роки тому я зрозуміла, що я достойна людина. Що я особистість. Що я вільна. Що я сильна. Що я маю боронити свою особисту свободу. Що я можу розраховувати на дружнє плече, руку підтримки і допомогу зовсім здавалося б чужих людей. Чужих, незнайомих, але рідних духом. І що вони можуть розраховувати на мене. Бо наші родинні стосунки від цієї дати стали скріпленими кров'ю. І кров небесної сотні почала линути крізь невидимі вени і капіляри, які об'єднали нас в єдиний організм. 
І ковтаючи сльози, я вкотре вітаю себе і нагадую собі - ми єдині! Ми пам'ятаємо за що стояли в ті страшні дні. Ми не зрадимо цього. Принаймні ті з нас, хто відчув в своїх венах ту першу кров, яка витекла з перших жертв і якимось незбагненним чином стала нашою спільною і досі лине до наших сердець, змушуючи їх тремтіти і згадувати... Я не забула!

Докладніше

Здоровенькі були, котани!

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Клєр Захаровна

kz

Не знаю, в кого як, а в мене за вікном літає сніг, хай йому грець!

Отак всігда, настроїшся на шото хароше, сонячне, радісне, а тут знову нна, получи в мармизу! І шоб не розслаблялась!

Зате знайшла ось яку файну світлинку, в якості компенсації

Всім вдалої суботи, теплоти в душі та взаєморозуміння!

Не знаю, як у вас, а ми з Боніфациєм рішили влаштувати домашнім свято борщу, з салком та пиріжками з капустою.
Опщим, почвалала віртуозно кулінарить, а кітБоніфацей за мною наглядатиме(бо малолішо) одним оком - віртуозно дрихнуть на підвіконні.
Взагалі він на підвіконні ніколи не спить, всьо на діванчиках та кроватях в одіялках валяюця, а тут згоден трепіти ось такі незручності)))

Докладніше

Ну шо, "Укропи Донбасу" вийшли на великий екран

gorovyi

У Франції. В Тулузі. В справжньому кінотеатрі. маю подякувати Олександр Єфімов за спеціально зроблену копію під умови кінотеатру. Цього разу мета показу фільму - охоплення не україномовної, а саме місцевої авдиторії, бо ж про нашу війну забувають.

Це перший раз, коли все робиться по науці. Коли французи прийдуть в кіно як звикли - зорієнтувавшись по афішах і за власні гроші. Ціна білетів символічна, лишень би погодився кінотеатр, а от вплив на французів, як на мене, важко переоцінити. Ну і книжки мої будуть там для наших, якщо хто захоче і буде попереднє замовлення. От вже все шо з книжок зберем, то можна й на допомогу пустить. Одним словом кіно живе. Є ще дуже цікаввий проект з ним. Но то пізніше.

 

Докладніше

Тому хто має наснагу і терпіння...

lp2

Тому хто має наснагу і терпіння витримати Дмитровий підйом. Нагодувати його зранку. Відправити до школи. Не псіханути під безперервні скарги на погоду, на Данила, важку шкільну програму, тепле молоко, жорстке м'ясо, важкий портфель, несмачні булочки в шкільному буфеті, Лізу, яка не дає списать. Так от, тому хто витримує отето всьо - йому реально чхати на чиє б то не було "всьопрапало". Дрібниці. В порівнянні з оцією дитиною, яку сьогодні наприклад, на півгодинні скарги надихнув гудзик на штанях, який чомусь не застібнувся з першого разу. Але треба віддати йому належне, він серед скарг надав сорок п'ять пропозицій як боротися з гудзиком. Починаючи від "можна ж відрізати було гудзик і пришити удобний" до "унічтожить ці штани щоб вони мені не діяли на нєрви". Так що мені оці всі ваші "насслівают" реально нічого не значуще ниття. Дмитра я наприклад можу відволікти тридцятьма відносно чесними способами. Так що не витрачайте сил. Я загартована)))

Докладніше

Жив у Конотопі в Порту в пятієтажках...

gorovyi

Жив у Конотопі в Порту в пятієтажках Ромка з мамкою. І конєшно в них як і у всіх в Конотопі був город. Но далеченько був, аж за лісопосадкою, в бік Вирівки. Ну посадили вони там все шо обично садять, а потім мамка Ромку туди за продуктами засилала на вєліку бо пішки довго. І ото саме поспіли помідори. І через день вибирать треба, тож мамка Ромку посилала. А в нього ж гульки на умі. То він вєлік сховає в кущах, швиденько в кар'єрі на ближніх городах чужих набере помідорів з кожного потроху шоб не замєтно і гулять. А ввечері ту сумку додому тіпа ось навибирав. Ну і нормально все було, аж одного дня бачимо мамка Ромку рушником по подвір'ї в пятіетажці ганяє. А воно сусіди по городу прийшли й кажуть шо ж ви ото так город запустили шо бадилля по плечі і помідори всі чисто погнили? Ну поганяла Ромку мамка та й вибачила. Своя ж кровинка. А він потім все одное на агронома пішов вчитьця.

#КонотопЗемляЛегенд

 

Докладніше

Укрнет каже, що сьогодня день спонтанного прояву доброти

kz

Спонтанний прояв доброти це генетичне в українців.
Захарна теж щитає, шо вона очінь добра і навіть там де не треба, але може й веслом вхерячити по хребтяці, а потім ще й ломом полірнути то всьо, по доброті, канєшно ж, гг)))
Шо зробиш, коли обізяни і рєптілоїди того не цінять, приходиця й брудну роботу робити, бо рєптілоїди дуже хвацько маскуються під людей, а поки роздуплисся, а воно вже з тебе пару бухт мотузячча звило і купу теплого гівна на голову наклало...
Але всеодно, добро робити треба, а спонтанне - воно набагато приємніше, ніж заплановане, такщо, роби добро і кидай його в воду, як той казав, бо добро ви проявляєте тільки для себе і завжди перемагає той вовк, якого ви годуєте

Докладніше

Сьогодня Міжнародний день коте?

kz

Афіґєть!
Пачіму не доложили?
Уволю менеджерицю нахрєн к ємєні батері без виходного пособія, двоюшніца! Ти гля, дощолкалась клювом, паразітка, такий день прохлопала! Капустку вона тушить, засранка!

Шо за люди... І вока закрить нізя, як облапошуть, об"їбошуть та оббрешуть на рівному місці... Отак і живи!

Давєчя ходила німножко корону подштопать в одну кантору, шо гульфіки ремонтірує, так вапше праізвол вчинили! Два камня центральних виколупали, мандатри нафталінові, застібку ззаді зломали, гівнюки...
Вопщим розбушувалась я в тій канторі не на жарт, чуть до піліції діло не дойшло, такшо, котани, єсі шо - Захарна пропала - так і знайте, шо десь розбушувалась)))

 
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info