Нєодінокім мужчінам посвящаєцца.

  Знаєте скіки мені в лічку пише неодіноких мужчин? Вопрос задають почті одінаковий, тока в разних варіаціях. Я, як дєвочка достаточно скромна отвічаю обично без особой огласки. Но... Коли мені женьщини задають точно такий же вопрос, но направлєний на мужчин, я не здержалась, вопщєм щас пишу про інтім. Мужський вопрос, звучить так "пачєму вмєсто мене, вона траха мені мозг?" женський так "пачєму он прєдпочітає сєксу со мной, їбатись з удочками ілі своїм ржавим коритом" Багіня просто в шокє!!! Хочете одного і того же, но їбете мозг друг другу і мені в лічку.

Докладніше

ВСЬО ХАРАШО

Кум всігда звонить по тіліфону, а тут  з якогось дива рішив по скайпу:
- Кума, а бомбезний в тебе статус в скайпі!
- А шо там, бо я вже забула.
- Токо прівикаєш к харошой жізні, как она опять становіца луччє - рже кум, - а вєдь правда! Нада бистро привикать до харошой жизні, бо завтра, сука, нєізвєстно шо буде...
- Та да, - грустно рєзюмірую я, - ти правий... життя вчить нас радіти банальним речам, на які раніше увагу не звертали.

Докладніше

Обзор мірових новостєй. 10.11.2014

Доброго ранку, друзі! Надворі в нас понеділок, ви вже наверняка скучили за роботою і дід бажає всім плодотворного тижня. Заварюєм кохве ілі чай та зручненько вмощуємся. 

В минулу п'ятницю слєдственний комітєт РФ сам отмінив своє рішення про відхилення добутих адвокатами свідчень двох бійців батальону Айдар, а також Віри Савченко, які доказують, шо 17 червня, в момент загибелі "журналістів" ВГТРК, Надя Савченко вже була в полоні у сіпаратістів. Тому не могла корректірувать огонь. Чому так случилося, дід не знає. Но слєдоватєль - молодий гівнюк Дмітрій Маньшин - сообщив об етом решенії судді Наталії Дударь (хто така, не знаю, но тоже вношу її до списку), а Наталія Дударь с плохо скриваємим облєгченієм прекратила проізводство по жалобі защити. Таким образом, адвокатами досягнута маленька, но важна перемога. 
Докладніше

Вчора, нарешті побачила настоящого сіпаратіста.

Вийшов такий і каже "Звіні шо нє па формє встрічаю, нє успєл одєть вишиванку с каларадалєнтай" - я щитаю це луччий способ заставить дєвочок ржать якщо вони з 5 ранку не спали)))
А потім він хотів до нас в рабство, но ми з Леською не могли поділити. Бо як раб він дуже хароший і веселий, а ше в нього таке ж сімейство сіпаратістів веселе. Тільки в очах трошки суму від того що довелось пережити. 
І я вам должна сказать шо не знаю де там і які мужчини не платять за дам в рестораціях. В Києві платять, у Львові платять і в Полтаві тоже платять. 

Докладніше

Дохтура питають: "Дохтуре, а ви реально вірите..."

Дохтура питають: "Дохтуре, а ви реально вірите, шо Путін нападе на Зх. Україну? А як же газові ніштяки? Та і нарід озвіріти може - позривати ті труби нафіг."

На жаль, відповідь не помістилася в коммент, то ж я вирішив спробувати викласти її окремим постом.
* * *
Я можу сказати, шо думаю з цього приводу. Но зразу попереджаю, оглядуясь на попередні спроби аналіза, шо аналітік із дохтура нє очєнь.

Докладніше

Труси на вітрові (роман про збиття цєлкі, випуск2)

By Dafna

Виявляється, коли в мамці перука почала темніти, бабця притягла пергідроль і наказала злегінця наздогнатися, щоб усе тип’ стало, як було. Ось так мамця залишилась у очах незалежних спостерігачів натуральною блондинкою. Аніхто досі не просік, що вона підроблена, и кажись, я розкрила страшенну таємницю усіх натуральних блондинок – їм іманентно притаманна якість перманентно фарбуватися… чи фарбувати перманент?

Докладніше

До дня української писемності і мови

До дня української писемності і мови.
 
Доброго ранку, друзі! Сьогодні неділя, дід про політику не писатиме, бо не хоче. Завтра напишу. Вместє с тєм не писати дід тоже не може, бо сьогодні оказується великий празнік усіх, хто вміє читати і писати. 
Докладніше

Ну шо, Антоша, пошли, прогуляємся в гори?

"Глава Чечни Рамзан Кадыров совершил поездку по горам республики вместе с министром финансов России Антоном Силуановым. Об этом сам Кадыров сообщил в пятницу, 7 ноября, на своей странице в Instagram. «Сегодня мы с министром финансов России Антоном Силуановым совершили экскурсию по Аргунскому ущелью. Дошли почти до границы с Грузией. По склонам гор бегают сотни косулей. Высоко в небе парят орлы, стоят средневековые башни, а в реке — форель», — написал глава Чечни."

Докладніше

강성대국

не китайці то і не індуси
не японці, шведи чи французи
не англійці, німці чи араби
не монголи й даже не кацапи
не американці, не євреї
а рєбята з сєвєрной корєї
на космічнім гарнім кораблі
відлетіли з рідної землі

Докладніше

Дєньги і жизнь

Судя з курсової динаміки, до початку роботи нової Ради депутат буде получать долларів піісят. І старі та опитні депутати будуть в кулуарах "трусить" новобранців та забирать у них мєлочь на сігарєти і пиво.

Ну я не про це, а про дєньги вообше, та про їх роль в нашій жизні...

Що таке, напрімєр, доллар? Доллар доллару рознь, господа. От візьміть сто долларів десь в дев"яностому году. Це ж було сто долларів!!! А зараз візьміть сто долларів. Хіба це сто долларів? - Це не сто долларів, а херня собача... Величина, якою можна знехтувать, так сказать... В межах статистичної похибки...

На самому початку дев"яностих я був студентом. І от якось побачив, що журнал "Політична думка" проводить конкурс серед студентських і аспірантських робіт в отраслі політології. То я щось написав і одислав в редакцію. Написав од руки, понятне дєло, бо з комп"ютерної техніки в мене тоді була тільки бритва. Бритвою я хотів умилостовить преподаватєля фізкультури, щоб він поставив мені зачот. Але він категорично од дарів одказався і потребував, щоб я приніс три бутилки водки в соотвєтствіі с дєйствующими тарифами, як всі порядочні люди... Ну то деталі.

Що саме я тоді написав, я вже не помню, ну вероятнєй всього якусь ахінєю... Але несподівано зайняв перше місце в странє і мені дали ТРИСТА (!!!!!!!) баксів премії... Учитуя той факт, що мені тоді мати давала (якщо провести аналогію з сьогоднішнім днем) гривень сто на місяць( і то - не за просто так, а за три відра нарваних абрикосів) , - то я моментально почувствував себе Набобом, Царьом Мідасом і філіалом Газпрома одноврємєнно... Їхав в тролейбусі в общагу, зажав триста баксів глибоко в кармані, і боявся вооружонного ограблєнія. Казалось, що всі знають, що в мене є триста баксів і міровий кримінал уже одправив по моїм слідам кіллєрів-убійц...

Добрався до общаги я все ж благополучно і спрятав своє состояніє під ліноліум в комнаті, а на нього поставив мусорне відро... Хитрий був, бля...

На получену премію я планірував купить Мерседес, замок в Монте-Карло з одкидним мостом через канаву і з рицарями, мотор до лодки "Прогрес" і кожаний плащ...

Ну я не встиг, бо до мене в гості зайшли однокурсники Диня і Галух Саня, які рішили, що цей мій вклад в науку треба обізатєльно прилить... Я сильно сумнівався, ну в них були серйозні аргументи. - Я тібя увіряю, сто доларов пропіть н є в о з м о ж н о!!!!!, - казав Диня...

Але оказалось, що нічого невозможного не буває. Можна пропить не тільки сто, а й триста... При чому, не покидаючи периметру парка імені Островського на Солом"янці... Я, правда, успів купить за п"ять баксів нову красіву сорочку в сіро-красну смужку, бо я ж тепер був пошти учоний і треба було соотвєтствовать образу, так сказать... І більше не вспів нічого... Нову рубашку мою Диня в той же вечір пропалив сігарєтою. Може случайно, а може позавидував красоті, хто його зна... В общим, ми її поклали в траву і спалили зовсім к ібеням...

Наступного ранку Диня мене допитував з прістрастієм: што - даже на пару бутилок піва нє осталось? - Де б вони остались кажу, як ми вчора ввечері на останні дєньги купили бутилку "Українського орнаменту" і кота в якоїсь бабки... А где кот? - поцікавився Диня. Та втік кажу, конєшно, що ж йому з нами робить без дєнєг... От блядь, - грустно казав Диня...

Отака от історія поучітєльна... Тут якась мораль должна була буть, ну я поки писав, то забув, яка саме... А, згадав: У всі історичні часи і епохи наука і дєньгі - вешчі несовмєстімі!!!

А як їхать в Черкаси від Золотоноші по трасі, то не доїжджаючи до Дніпра зліва буде село, яке називається "Деньги"... Їм там, мабуть, живеться дуже добре. Живуть собі нє вєдая врємені... Батько мій колись, уже в 70-х роках туди заїхав по роботі і побачив на колгоспній конторі старий і вицвілий, але актуальний лозунг... "Смерть фашистам"... Що уе воно у вас - ще з войни висить? - поінтересувався батько... Ага, сказав голова колгоспу, не вспіли знять...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info